У 1960 році в грецькій печері Петралона, що розташована неподалік Салонік, селянин натрапив на дивовижну знахідку — майже цілий череп давнього гомініна, вмурований у стіну невеликої камери. Відсутність нижньої щелепи та шар кальциту, що покривав кістку, не завадили цій знахідці стати однією з найбільш загадкових у палеоантропології. Череп не відповідає анатомії ні неандертальців, ні сучасних людей, і вже понад шістдесят років його походження викликає наукові суперечки.
Висновки команди, опубліковані в журналі «Journal of Human Evolution», отримані за допомогою методу, який називається U-серійним датуванням. Цей процес використовує природні властивості ізотопів урану, включаючи точний період напіврозпаду, при якому він розпадається на торій. Порівняння співвідношення урану та торію на кальциті черепа дозволило авторам дослідження принаймні точно визначити, коли почався ізотопний розпад.
Основна проблема полягала в тому, що вченим було складно визначити вік кістки. Попередні дослідження пропонували надто широкий діапазон — від 170 до 700 тисяч років. Але нові методи ізотопного аналізу дозволили суттєво звузити межі. Міжнародна команда під керівництвом Французького інституту палеоантропології застосувала уран-торієве датування, яке базується на вимірюванні співвідношення ізотопів урану та торію в мінеральних відкладеннях.
Особливість печери Петралона полягає у «закритому» середовищі для мінералів: вода поступово вимиває уран, але торій лишається на місці. Завдяки цьому можна відстежити момент, коли почався розпад ізотопів. Зразки, відібрані з кальциту, що покривав череп, показали, що його вік становить щонайменше 286 тисяч років, із похибкою близько 9 тисяч. Додаткові аналізи вказують, що реальний вік знахідки може сягати від 277 до 539 тисяч років.
Хоча науковцям досі не вдалося визначити, до якої саме гілки роду Homo належав цей представник, уточнене датування дозволяє зробити важливий висновок: носій цього черепа жив у часи, коли в Європі формувалася лінія неандертальців. Це означає, що таємничий гомінін із печери Петралона був одним із сусідів наших давніх родичів у середньому плейстоцені, і його історія може відкрити нові сторінки у вивченні еволюції людини.