У час, коли підроблені відео стає дедалі важче відрізнити від справжніх, дослідники Корнелльського університету представили інноваційну криміналістичну технологію, здатну надати перевіряльникам фактів потужну перевагу. Її суть полягає у вбудовуванні невидимих цифрових водяних знаків безпосередньо у світлові джерела сцени, що дозволяє згодом перевірити автентичність відеозапису вже після зйомки.
Технологія отримала назву «шумокодоване освітлення» й була вперше презентована 10 серпня на конференції SIGGRAPH 2025 у Ванкувері аспірантом факультету комп’ютерних наук Пітером Майклом, який очолював проєкт. Ідея належить доценту Ейбу Девісу, що спеціалізується на сучасних методах обробки зображень і відео.
На відміну від традиційних водяних знаків, які вбудовуються у відеофайл і змінюють на рівні пікселів ледь помітні елементи, новий підхід працює у фізичному середовищі. Попередні системи були ефективними лише в контрольованих умовах і потребували сумісної камери або платформи, інакше мітка просто не з’являлася. Корнелльські дослідники вирішили перенести мітку в освітлення під час зйомки, щоб будь-яка камера — від професійної студійної до звичайного смартфона — фіксувала її автоматично.
Програмовані джерела світла, наприклад монітори чи студійні лампи, можна модифікувати програмно, створюючи кодовані коливання яскравості. Звичайні лампи адаптуються за допомогою мініатюрного чіпа, розміром із поштову марку, який непомітно змінює інтенсивність світла за спеціальним алгоритмом. Ці зміни частоти та яскравості не сприймаються людським оком, але створюють унікальний «світловий підпис» джерела.
Кожен світильник генерує власний код, що утворює паралельний, низькороздільний відеоряд із часовими мітками — так звані «відеокоди». Коли відео змінюється, ці приховані записи перестають збігатися з відзнятим матеріалом. При генерації підробки за допомогою штучного інтелекту «відеокоди» перетворюються на хаотичні коливання, які легко відрізнити від справжніх.
Аналіз таких кодів дозволяє виявити видалені уривки, вставлені об’єкти чи змінені сцени. Наприклад, вирізаний із інтерв’ю фрагмент з’явиться як розрив у «відеокоді», а додані штучні елементи — як суцільні затемнені ділянки. Дослідники продемонстрували можливість одночасного використання трьох незалежних кодів освітлення в одній сцені, що значно ускладнює роботу потенційним фальсифікаторам. Навіть знаючи алгоритм, їм доведеться створювати кілька синхронізованих підробок, кожна з яких має бути ідентичною до оригіналу та узгоджуватися з іншими.
Польові випробування підтвердили ефективність технології у певних зовнішніх умовах і стабільну роботу з різними відтінками шкіри. Водночас автори підкреслюють, що «шумокодоване освітлення» не є абсолютним захистом від фейків. Розвиток генеративних технологій ШІ неминуче призведе до появи нових способів обходу навіть найскладніших систем автентифікації.
Ейб Девіс наголошує, що відео вже не можна сприймати як безумовне джерело правди. Сьогодні будь-хто може створити майже будь-який сюжет, і хоча це відкриває широкі творчі можливості, водночас воно ускладнює боротьбу з дезінформацією.