30 липня компанія Gilmour Space здійснила історичну подію для австралійської космонавтики — перший орбітальний запуск ракети-носія Eris з космодрому Боуен, що розташований на узбережжі Квінсленда. Попри амбітну мету, пуск завершився невдачею, однак для першої спроби це радше норма, ніж виняток.
Ще під час початкової спроби в травні запуск довелося зупинити через несподіване спрацювання механізму відкидання головного обтічника, що відбулося просто на стартовому майданчику. Як з’ясувалося пізніше, систему вивело з ладу електричне перенапруження, викликане зворотним наведенням від допоміжного обладнання.
Після технічних виправлень запуск перенесли на червень, але до нових проблем додалася непередбачувана австралійська погода. Потужні вітри поблизу пускового комплексу змушували команду знову і знову змінювати графік. Лише 30 липня вікно для старту нарешті відкрилося, і ракета Eris здійнялася в небо.
Ракета-носій Eris — це триступенева конструкція довжиною 25 метрів, призначена для виведення на низьку навколоземну орбіту до 300 кілограмів корисного навантаження, а на сонячно-синхронну орбіту — до 215 кілограмів. Розроблена на приватному підприємстві, Eris втілює нову хвилю австралійських аерокосмічних амбіцій та технічних інновацій.
Цей запуск став першою спробою вивести корисне навантаження на орбіту з території Австралії за понад півстоліття. Востаннє це вдалося ще в жовтні 1971 року, коли британська ракета Black Arrow, запущена з полігону Woomera, доставила на орбіту супутник Prospero. Таким чином, старт Eris символізує повернення Австралії до орбітальних запусків, цього разу вже власними силами.
Попри технічні складнощі, подія стала важливим кроком у розвитку національної космічної індустрії. Для Gilmour Space — це не лише випробування технологій, а й заявка на майбутню роль у світовому ринку мікросупутникових запусків. Компанія вже готує наступні модифікації ракети та планує регулярні пуски з австралійської землі, які можуть зміцнити позиції країни у глобальній космічній галузі.