На Тибетському плато археологи з Китаю виявили кам’яну табличку з написом, якому понад 2 200 років. Ця знахідка, зроблена поблизу озера Чжалін у провінції Цінхай на висоті понад 4 300 метрів, відкриває нову сторінку в історії Китаю та проливає світло на амбіції імператора Цінь Шихуана у прагненні до безсмертя.
У різьбленому тексті йдеться про експедицію, відправлену у 221 році до нашої ери за наказом самого першого імператора об’єднаного Китаю. П’ятеро “великих наставників” вирушили до гір Куньлунь на пошуки еліксиру вічного життя. Цей напис вважають єдиним відомим артефактом епохи Цінь, що зберігся без змін на первісному місці.
Раніше історики знали про подібні експедиції лише з літописів, зокрема про подорож алхіміка Сюй Фу, який за наказом імператора вирушив на схід, імовірно в напрямку Японії. Але новий напис свідчить, що спроби віднайти безсмертя здійснювалися й на захід — до маловивченого регіону Куньлунь, що тоді вважався священним і містичним.
Знахідка викликала жваві дискусії серед китайських науковців. Деякі дослідники, зокрема професор Сінь Дейон з Пекінського університету, поставили під сумнів її достовірність. Вони аргументували це складністю логістики: організувати подібну експедицію на високу й важкодоступну територію здавалося малоймовірним у III столітті до нашої ери.
Втім, інші дослідники переконані, що напис справжній. Фізик і експерт з каліграфії Лі Юелін з Аргонської національної лабораторії в США звернув увагу на техніку різьблення. За його словами, каменяр використовував плоске зубило — інструмент, типовий для епохи Цінь, який зник з ужитку після 150 року нашої ери. Крім того, сліди кіноварі чи вапна в поглибленнях відповідають тогочасній практиці для покращення читабельності написів.
Оцінюючи вік таблички, інші дослідники використовували методи аналізу вивітрювання. Зокрема, дослідник Чжоу Сінькан, який вивчав понад 180 пам’яток наскельного мистецтва на плато, виявив природні сліди старіння в тріщинах і заглибленнях символів. Лінгвістичний аналіз, проведений вченим Лю Чжао з Фуданьського університету, підтвердив, що граматика та стиль відповідають документам часів династій Цінь та Хань, що, на його думку, практично виключає сучасне підроблення.
Державне управління з охорони культурної спадщини Китаю також підтвердило попереднє датування — 221 рік до нашої ери. Хоча деякі сумніви серед фахівців залишаються, знахідка може стати однією з найцінніших у вивченні ранньої китайської історії.
Цей напис є не просто археологічною рідкістю. Він додає нових штрихів до образу імператора, чия одержимість вічним життям давно стала легендою. Імовірно, ми лише починаємо розуміти масштаби його спроб здолати межі людських можливостей — як політичних, так і біологічних.