Уявіть світ, де ще не було міст, колеса, а континенти залишались ізольованими тисячами кілометрів океану. Та саме в цей час — близько 30 000 років тому — група стародавніх людей здійснила неймовірне: перетнула відкритий океан, щоб дістатися до віддалених островів. Сьогодні археологи нарешті наблизилися до розгадки цієї загадки, яка довго вважалася неможливою.
Відкриття, яке переписує історію
Міжнародна команда археологів і палеогенетиків нещодавно оприлюднила результати багаторічного дослідження, що стосувалося заселення Австралії, Папуа-Нової Гвінеї та архіпелагів Індонезії. Вони встановили, що стародавні люди навмисно перетинали відкриті морські простори, долаючи десятки, а подекуди й сотні кілометрів. Їх метою було заселення нових територій у регіоні, який нині називається Великим Австралійським Суходолом (Sahul).
Попри відсутність сучасних навігаційних засобів, ці люди орієнтувались за сонцем, течіями й, імовірно, навіть спостереженнями за птахами. Найбільше вражає те, що перехід через море був навмисним, а не випадковим дрейфом.
Як це стало можливим?
Розрахунки показали, що для успішного морського переходу між Індонезією та берегами Сахулу, людям було потрібно:
- виготовити плавзасоби, здатні витримати відкритий океан;
- організувати групи з 20–30 осіб, інакше колонія не змогла б вижити;
- мати знання навігації, аби не втратити курс серед безмежної води.
Це свідчить про те, що навіть 30 000 років тому люди вже мали організоване суспільство, лідерів, стратегію та передові технології для свого часу.
Докази — не лише археологічні
Науковці використовували комп’ютерне моделювання океанських течій і клімату того періоду, а також генетичні сліди сучасних жителів Меланезії та Австралії. Результати підтвердили, що предки сучасних австралійських аборигенів дійсно змогли подолати відкритий океан із рішучим наміром заселити нові землі.
Також було знайдено сліди стародавніх стоянок із кам’яними знаряддями, які не могли бути виготовлені з місцевої сировини. Це свідчить про обмін матеріалами між островами, тобто про наявність регулярного морського сполучення ще у палеоліті.
Наслідки для сучасної науки
Це відкриття ставить під сумнів стару концепцію про те, що тільки з появою сільського господарства та цивілізацій люди почали активно подорожувати. Насправді, морські подорожі, технології будівництва човнів і знання навігації існували вже тоді, коли більшість людства ще жила у печерах і харчувалася збиранням.
За словами провідного дослідника, професора Джеймса Байрна з Австралійського національного університету:
«Ці мандрівники не були дикунами. Вони мали глибокі знання про навколишній світ і були надзвичайно винахідливими. Це справжні піонери людства».
Висновок
Розгадка морської експансії 30 000-річної давності — це не лише захоплива історія про хоробрість наших предків. Це новий погляд на те, ким були ранні люди. Вони не просто виживали — вони планували, досліджували, і створювали зв’язки, які стали основою людської цивілізації. І якщо хтось вважає, що стародавні люди не були спроможні на великі досягнення — ця історія стане переконливою відповіддю.