Через чверть мільярда років на планеті Земля може з’явитися новий суперконтинент — гігантське злиття всіх сучасних материків. Міжнародна команда геологів, палеокліматологів та планетарних вчених оприлюднила у 2024 році інтерактивну карту майбутнього вигляду Землі, змодельовану з використанням передових геофізичних і кліматичних симуляцій. Цей мегаконтинент отримав назву Пангея Ультима — натяк на повернення до “єдності материків”, що вже існувала понад 300 мільйонів років тому в часи суперконтиненту Пангея.
Як формується суперконтинент?
Земна кора перебуває в постійному русі — континентальні плити, що “плавають” на розплавленому мантійному шарі, повільно рухаються зі швидкістю кількох сантиметрів на рік. Цей процес, званий тектонікою плит, зумовлює дрейф континентів, утворення гір, землетруси та навіть виверження вулканів.
За прогнозами вчених, через 200–300 мільйонів років Атлантичний океан зникне, а материки знову зіллються в один суходіл. Європа й Америка зустрінуться, Індія вріжеться в Сибір, а Австралія з’єднається з Південно-Східною Азією. Північна й Південна Америка теж “перепливуть” на схід і сформують західну околицю нового суперконтиненту.
Ось інтерактивна карта майбутнього суперконтиненту та візуалізація змін, які можуть відбутися із Землею протягом наступних 250 мільйонів років:
Клімат майбутнього — гарячіший і агресивніший
Окрім географічних змін, нова суперконтинентальна конфігурація матиме драматичні наслідки для клімату. Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature Geoscience, температура на більшій частині Пангеї Ультими може досягати до +60°C через зростання вулканізму, зменшення прибережних регіонів та погіршення циркуляції океанів.
У надвеликому континенті виникатимуть екстремальні погодні явища: пилові бурі, тропічні шторми, довготривалі засухи. Сезонність також зміниться — посушливе внутрішнє ядро Пангеї Ультими буде практично непридатним для життя.
Як це вплине на життя?
Біосфера планети істотно трансформується. Площа океанів зменшиться, що вплине на морську флору і фауну. Зникне чимало видів, які не зможуть адаптуватися до спеки, а нові форми життя розвинуться в екстремальних умовах. Еволюційний тиск буде надзвичайно сильним.
Дослідники припускають, що зростання температури та вулканічна активність можуть навіть створити періоди масових вимирань — подібно до того, що сталося 252 мільйони років тому в кінці пермського періоду.
Як вчені створили прогноз?
Для моделювання майбутньої карти Землі було використано:
- дані супутникової геодезії,
- комп’ютерні моделі тектонічної активності,
- археологічні й геохімічні сліди попередніх суперконтинентів (Пангея, Родінія, Колумбія),
- аналіз температури ядра Землі й мантійних потоків.
Модель включала цикли суперконтинентів, які повторюються кожні 300–500 мільйонів років. Це дозволило вченим спрогнозувати не лише фізичне розташування континентів, а й передбачити кліматичні та геологічні умови.
Що це означає для людства?
Хоча 250 мільйонів років — це майже вічність з точки зору людського життя, подібні дослідження допомагають нам зрозуміти довготривалу еволюцію планети, її клімату та геології. Це також дає змогу проаналізувати ризики для сучасної цивілізації, якщо ми не зупинимо прискорення глобального потепління вже зараз.
Як підкреслює геолог Ричард Фішер:
«Це не передбачення майбутнього людства — це передбачення майбутнього самої Землі».