Вчені попереджають, що мікропластик у мозку може бути пов’язаний з проблемами психічного здоров’я, і вимагають термінового втручання у дієту та медицину. Новаторський набір із чотирьох статей у травневому випуску журналу Brain Medicine об’єднує зростаючі докази того, що мікропластик з ультраоброблених харчових продуктів може накопичуватися в людському мозку та, можливо, відігравати певну роль у глобальному зростанні депресії, деменції та інших психічних розладів. Разом ці статті пропонують найдетальніший на сьогодні аналіз того, як ці крихітні пластикові частинки можуть шкодити здоров’ю мозку через кілька взаємопов’язаних біологічних процесів.
Пластикова ложка у вашому мозку
На вражаючій обкладинці травневого випуску журналу Brain Medicine за 2025 рік зображено людський мозок, усіяний різнокольоровими частинками мікропластику, поруч із пластиковою ложкою. Це зображення підкреслює ключове відкриття: людський мозок може містити приблизно «половину ложки» мікропластику. Усі чотири статті у спеціальному випуску детально досліджують цю тривожну ідею, включаючи рецензований коментар під назвою «Видалення мікропластику людиною: що нам говорять докази?».
Рецензована стаття з висловленням думки спирається на попередні коментарі та об’єднує нові докази, щоб представити гіпотезу, що пов’язує споживання ультраоброблених продуктів харчування, вплив мікропластику та наслідки для психічного здоров’я.
«Ми бачимо збіг фактів, які повинні турбувати всіх нас», – пояснює доктор Фабіано. «Ультраоброблені продукти зараз становлять понад 50% споживання енергії в таких країнах, як Сполучені Штати, і ці продукти містять значно вищу концентрацію мікропластику, ніж цілісні продукти. Нещодавні дослідження показують, що ці частинки можуть перетинати гематоенцефалічний бар’єр і накопичуватися в тривожних кількостях».
Зв’язок з психічним здоров’ям
Дослідники надають вагомі докази, що пов’язують споживання ультраоброблених продуктів з негативними наслідками для психічного здоров’я. Нещодавній огляд, опублікований у The BMJ, показав, що люди, які споживали ультраоброблені продукти, мали на 22 відсотки вищий ризик депресії, на 48 відсотків вищий ризик тривоги та на 41 відсоток вищий ризик поганого сну.
Особливо переконливою їхню гіпотезу робить нова пропозиція про те, що мікропластик — крихітні пластикові частинки розміром менше 5 міліметрів — може бути відсутньою ланкою у цьому зв’язку. Дослідники звертають увагу на тривожні дані, які показують, що такі продукти, як курячі нагетси, містять у 30 разів більше мікропластику на грам, ніж курячі грудки, підкреслюючи вплив промислової переробки харчових продуктів. Їхню точку зору підтверджують нещодавні результати, опубліковані в журналі Nature Medicine , які виявили тривожні концентрації мікропластику в людському мозку. За словами дослідників, рівень становив приблизно «з ложку» і був у три-п’ять разів вищим у людей з діагнозом деменції.
Спільні механізми заподіяння шкоди
«Ця гіпотеза особливо переконлива, оскільки ми бачимо разючий збіг у біологічних механізмах», – зазначає доктор Маркс. «Ультраоброблені продукти пов’язані з несприятливим психічним здоров’ям через запалення, оксидативний стрес, епігенетику, мітохондріальну дисфункцію та порушення роботи нейромедіаторних систем. Мікропластик, здається, діє за разюче схожими шляхами».
У статті, що висвітлює цю проблему, порушується інтригуюче питання: чи може вміст мікропластику в ультраоброблених продуктах харчування бути частково відповідальним за спостережуваний негативний вплив на психічне здоров’я? Щоб більш систематично вивчити цей зв’язок, автори пропонують розробити індекс харчового мікропластику (DMI) для кількісної оцінки впливу через споживання їжі.
Можливі шляхи видалення
До статті з висловленням точки зору доповнюється рецензована дослідницька робота доктора Стефана Борнштейна та його колег у журналі Brevia. У цій статті, також опублікованій у травневому випуску, розглядаються попередні докази того, що екстракорпоральний терапевтичний аферез – метод фільтрації крові поза тілом – може мати потенціал для видалення мікропластикових частинок з кровообігу людини.
«Хоча нам потрібно зменшити вплив мікропластику за допомогою кращого вибору продуктів харчування та альтернатив упаковці, нам також потрібні дослідження того, як видаляти ці частинки з організму людини», – зазначає доктор Борнштейн. «Наші попередні результати свідчать про те, що аферез може запропонувати один із можливих шляхів видалення мікропластику, хоча потрібні набагато додаткові дослідження».
Заклик до дії
Це питання додатково контекстуалізується потужною редакційною статтею доктора Ма-Лі Вонга, яка представляє збірку статей не просто як наукове попередження, а як зміну парадигми у тому, як ми повинні думати про забруднювачі навколишнього середовища та здоров’я мозку.
«Те, що випливає з цієї роботи, не є попередженням. Це розплата», – пише доктор Вонг. «Межа між внутрішнім і зовнішнім зруйнована. Якщо мікропластик перетинає гематоенцефалічний бар’єр, що ще, на нашу думку, залишається священним?»
Автори всіх чотирьох статей наголошують, що хоча потрібні додаткові первинні дослідження, їхні аналізи додають ще один вимір до зростаючої потреби у скороченні споживання ультраоброблених продуктів харчування та розробці кращих методів виявлення та потенційного видалення мікропластику з організму людини.
«Оскільки рівень ультраоброблених харчових продуктів, мікропластику та несприятливих наслідків для психічного здоров’я одночасно зростає, вкрай важливо, щоб ми продовжили дослідження цього потенційного зв’язку», – підсумовує доктор Фабіано. «Зрештою, ви те, що ви їсте».