Міжнародний колектив дослідників за участю вчених вперше застосував в одному експерименті два методи — магнітоенцефалографію та морфометричний аналіз — для вивчення дітей із розладами аутичного спектру. Виявилося, що мозок дітей з аутизмом гірше справляється з фільтрацією та розумінням звуків, особливо у тій частині, яка зазвичай відповідає за мовлення.
Дослідження опубліковано в журналі Cerebral Cortex. Аутизм, або розлади аутичного спектра (РАС), – це комплекс станів особливого нейророзвитку, що впливає на те, як людина сприймає себе, інших і спілкується. Ці стани різноманітні, але багатьом людям з РАС складніше сприймати і обробляти звуки: виділяти мова в галасливій обстановці, звикати до гучних подразників або ігнорувати шуми, що повторюються. Дослідження показують, що це труднощі пов’язані з роботою первинної слуховий кори — ділянки скроневої частини мозку, де відбувається базова обробка звуків. Але як саме особливості слуху впливають на мовлення та спілкування, залишалося не до кінця зрозумілим.
Щоб з’ясувати, як сприйняття звуків у дітей із РАС пов’язане з мовними труднощами, дослідники провели комплексне дослідження. Вони об’єднали два методи: магнітоенцефалографію (МЕГ), яка дозволяє відслідковувати активність мозку у відповідь на певні стимули з точністю до мілісекунди, та морфометричний аналіз на основі даних структурної МРТ, за допомогою якого можна вивчити кількісні та якісні характеристики слухової кори – її об’єм, товщину та форму звивин.
У дослідженні брали участь 40 дітей: 20 дітей, що типово розвиваються, і 20 дітей з підтвердженим діагнозом РАС. Діти слухали прості звуки — короткі клацання, і в цей час вчені записували їхню мозкову активність. Дослідників цікавили три компоненти слухової відповіді мозку: M50, M100 та M200, які виникають через 50, 100 та 200 мілісекунд після пред’явлення звуку. Усі вони відбивають різні стадії обробки — від первинного сприйняття до фільтрації та осмислення.
Головні відмінності були пов’язані з компонентом M200, який бере участь в обробці та відсіванні повторюваних звуків.
«Ми хотіли з’ясувати, чи пов’язане сприйняття найпростіших звуків із мовними труднощами у дітей із РАС, — пояснює директор Центру мови та мозку НДУ ВШЕ Ольга Драгий. — Наші результати показують: проблеми з мовленням у таких дітей починаються вже на ранньому етапі, коли мозок розпізнає та обробляє базові звуки».
На анатомічному рівні у дітей з РАС виявили дві особливості: слухова кора в лівій півкулі у них тонша, а звивини — більш вигнуті та глибокі. Виявилося, що чим виражені ці відмінності, тим більше у дітей виникає труднощів із розумінням мови та спілкуванням.