Існує думка, що когнітивні здібності людей досягають піка вже до 30 років, після чого починають згасати. Проте група американських та німецьких вчених показала: розумові навички на кшталт уміння читати та аналізувати тексти, а також виконувати математичні обчислення можуть продовжувати розвиватися і після 40 років. Щобільше, їх погіршення можна уникнути і в пізнішому віці, якщо людина часто користується цими вміннями в роботі або в повсякденному житті.
У багатьох минулих дослідженнях висновок про віковий занепад розумових здібностей робили, зіставивши результати тестів людей різних поколінь, наприклад 30-річних та 50-річних у певний момент часу. Однак такий підхід, відомий як метод поперечних зрізів, може спотворювати картину, оскільки не враховує важливих нюансів. Адже нижчі бали старших учасників можуть бути пов’язані не з реальним погіршенням навичок, а з відмінностями в освіті чи умовах життя в порівнянні з молодшими випробуваними.
Тому автори наукової статті, нещодавно опублікованої в журналі Science Advances, пішли іншим шляхом. Вони використовували лонгітюдний або поздовжній метод, що передбачає вивчення однієї людини або групи людей у різні моменти їхнього життя. В основу дослідження лягли дані Програми міжнародної оцінки компетенції дорослих (PIAAC), в рамках якої мешканців країн-учасниць ОЕСР від 16 до 65 років тестують на рівень навичок роботи з інформацією, у тому числі їхню читацьку та математичну грамотність.
Щоб відстежити зміни розумових здібностей у тих самих людей з часом, фахівці вивчили результати німецької вибірки з 3263 осіб, які проходили тести двічі: у 2012-му та в 2015 році. При аналізі враховували можливість помилок через «регресію до середнього» — статистичний феномен, при якому низькі або високі результати при повторному тестуванні можуть вирівнюватися через випадкові похибки, а не реальні зміни.
Зробивши необхідні поправки, дослідники встановили, що читацька грамотність та математичні навички людей продовжували покращуватись і після 40 років. Обчислювальні вміння досягали піка трохи раніше, до 41 року, після чого починали слабшати. Прогрес щодо читацької грамотності не припинявся до 46 років, а наступний спад був мінімальним.
Також з’ясувалося, що, якщо люди продовжували активно користуватися читацькими та математичними навичками для роботи та в побуті, вони могли покращувати та зберігати їх навіть після 50 років. Навпаки, ті, хто тренував уміння рідше, ніж у середньому, починали втрачати їх раніше вже після 35 років. Інакше кажучи, запорука збереження та покращення когнітивних навичок у зрілому віці – у їхньому частому використанні.
Серед інших тенденцій дослідники відзначили варіації у віковому зниженні навичок залежно від діяльності та рівня освіти. Він був більш вираженим у людей робітничих спеціальностей і у тих, хто не закінчив ВНЗ, які рідше практикували читання та обчислення. Також виявилося, що жінки після 40 років стикалися з різкішим погіршенням, особливо в математичних навичках. Фахівці вважають, що це пов’язано не тільки з їх менш частим застосуванням жінками, а й іншими факторами.
Серед обмежень роботи автори назвали специфіку вибірки (жителі Німеччини до 65 років) та неможливість встановити причинно-наслідковий зв’язок через спостережний характер дослідження. Крім того, в ньому розглядали лише читацьку грамотність та навички обчислень, не торкаючись інших когнітивних здібностей, таких як пам’ять, увага, вміння розмірковувати і таке інше. Проте результати дослідження свідчать, що зниження когнітивних здібностей — це вирок. Регулярне читання, вирішення завдань та діяльність, що потребує інтелектуальних зусиль, можуть стати «тренуванням» для підтримки розумового здоров’я.