Вимирання неандертальців є однією з найбільш інтригуючих загадок у палеоантропології. Дослідники припускають, що все, починаючи від зміни клімату і закінчуючи війною з сучасними людьми, могло призвести до ескалації їх загибелі. Багато хто задавався питанням, чи наші втрачені кузени-люди просто не мали достатньо різноманітності, щоб впоратися з цими змінами. Нове дослідження підтверджує гіпотезу про те, що різке зменшення різноманітності їхніх генів до їх зникнення, ймовірно, відіграло важливу роль.
Дослідження, проведене міжнародною групою дослідників, застосувало відносно унікальний підхід, використовуючи анатомію слухового проходу та існуючу генетику неандертальця, щоб знайти вагомі ознаки генетичного вузького місця трохи більше 100 000 років тому. Порівнюючи форми напівкруглого вушного каналу в скам’янілостях з усієї Європи та Західної Азії з формами сучасних людей, дослідники змогли оцінити відносну різноманітність морфології тіла в різних групах людей.
«Відомо, що розвиток структур внутрішнього вуха знаходиться під дуже жорстким генетичним контролем, оскільки вони повністю сформовані під час народження», — каже антрополог Рольф Куам з Бінгемтонського університету в Нью-Йорку.
«Це робить варіації напівкруглих каналів ідеальним проксі для вивчення еволюційних зв’язків між видами в минулому, оскільки будь-які відмінності між викопними зразками відображають основні генетичні відмінності».
Вирішальне значення для дослідження мали хорватські скам’янілі рештки Крапіна (вік яких становить 130 000 років тому) і кілька стоянок пізнього неандертальця у Франції, Бельгії та Ізраїлі (вік 41 000–64 000 років).
Очевидно, щось сталося між цими двома точками, що вплинуло на генетичні варіації, що видно через форми слухового проходу. Це вказує на значне зменшення кількості людей у популяції до моменту приблизно 40 000 років тому, коли час неандертальців підійшов до кінця. Це дослідження не розглядає жодних можливих причин зменшення генетичного різноманіття, але в минулому було запропоновано низку факторів – від зміни клімату до посилення конкуренції.
«Включивши скам’янілості з широкого географічного та часового діапазону, ми змогли скласти повну картину еволюції неандертальця», — каже антрополог Мерседес Конде-Вальверде з Університету Алькала в Іспанії. «Зменшення різноманітності, яке спостерігалося між крапинським зразком і класичними неандертальцями, є особливо вражаючим і очевидним, що є переконливим доказом події вузького місця».
Однак, хоча дослідження допомагає відповісти на деякі питання, воно також піднімає деякі нові. Скам’янілості в Крапіні продемонстрували несподіваний рівень різноманітності, схожий на той, що був у набагато давніших зразках приблизно 430 000 років тому.
Це протистоїть широко поширеному припущенню про набагато більш раннє генетичне вузьке місце, яке сприяло еволюції неандертальців, роблячи одноразове зменшення різноманітності незадовго до їхнього вимирання більш імовірним. Дослідники прагнуть застосувати свій аналіз структури вуха до більшої кількості зразків і місць по всьому світу, що має розкрити більше про те, як жили, подорожували і зрештою вимерли наші далекі родичі.
«Це дослідження представляє новий підхід до оцінки генетичного різноманіття в популяціях неандертальців», — каже Куам. Дослідження опубліковано в Nature Communications .