1898 року два леви тероризували табір будівельників мосту через річку Цаво в Кенії. Хижаки навідувалися ночами та викрадали людей із наметів. Загинули 28 людей. Людожерів застрелив британський військовий Джон Генрі Паттерсон, пізніше він передав останки до Музею природної історії імені Філда в Чикаго. Вчені зі США та Кенії досліджували черепи хижаків, витягли ДНК із волосків, що збереглися в зубах, і з’ясували видову приналежність жертв.
На початку 1990-х музейний співробітник Томас Гноске знайшов «людоїдів з Цаво», що зберігаються в запасниках черепа, і спробував дізнатися, чим вони харчувалися. Вчений встановив, що це були дорослі особини чоловічої статі, хоч і безгриві. Він першим помітив, що у дуплах зубів застрягли тисячі волосків.
2001 року Гноске опублікував про це статтю, в якій припустив, що пошкодження зубів могли спровокувати левів на людожерство. Попередній аналіз структури волосся показав, що вони належать антилопам канна, імпала та орикс, дикобразу, бородавочнику та зебрі.
У новій роботі, що вийшла в журналі Current Biology, представлені результати аналізу геномного матеріалу з волосся, що застрягли в зубних кавернах. З’ясувалося, що леви з’їли щонайменше двох жирафів та зебру. Вони також полювали на сірнобика, водного цапа, антилопу гну, ориксу. Виявили людську та левову ДНК. Не всі жертви вдалося ідентифікувати через неповноту генетичного матеріалу.
Дослідники на чолі з Алідою де Флемінг з Університету Іллінойсу (США) створили базу даних мітохондріальної ДНК (мтДНК) потенційних жертв, які мешкали за часів полювання левів-людожерів. Цей вид геному з мітохондрій успадковується по материнській лінії, його можна використовувати і для аналізу походження. Згідно з останніми роботами, мтДНК зберігається у волоссі незабрудненою. У клітинах її більше, ніж ядерної, а розмір послідовності менший, що полегшує ідентифікацію.
Аналіз левової мтДНК підтвердив висловлену раніше версію про те, що людожери з Цаво були родичами по материнській лінії, що походила з Кенії або Танзанії. Волоски вовни опинилися в зубах, мабуть, під час спільного грумінгу.
Знахідка геному антилопи гну здивувала дослідників. Згідно з історичними даними, у 1890-х їхні найближчі пасовища знаходилися за 90 кілометрів. Напади левів на будівельників дороги почалися у квітні 1898-го, потім хижаки зникли на пів року та продовжили вбивати у листопаді. Не виключено, що в період відсутності леви здійснили тривалий похід у пошуках ряснішого видобутку.
Згідно з сучасними спостереженнями, леви в Цаво полюють переважно на буйволів, зараз їх у регіоні багато. Наприкінці 1890-х їх популяцію майже повністю знищила вірусна інфекція, занесена з Індії. Можливо, цим пояснюється відсутність ДНК буйвола у виділеному із зубів матеріалі. Мікроскопічно виявили лише одне волосся, що їм належало.
Щодо людської ДНК, то вдалося визначити материнську гаплогрупу — K2a. Від детальнішого аналізу автори статті відмовилися з етичних міркувань. У регіоні досі можуть жити нащадки потенційних жертв левів.