NASA оприлюднило найчіткіший знімок Марса

NASA представило найчіткіше на сьогодні зображення Марса, на якому видно блакитні скелі, що засівають марсіанський ландшафт. На кадрах, знятих марсоходом Perseverance під час його дослідження, також зображено «перше у своєму роді» геологічне утворення, що спочиває на висохлих залишках стародавнього озера. Навколо плямистої білої скелі були помічені темно-сині, зазубрені валуни вулканічного базальту, мінеральний склад яких, як з’ясувалося, не схожий на жодне побачене на Марсі.

Команда, що управляє марсоходом, назвала це кам’янисте поле «Гора Уошберн» на честь гори в національному парку Єллоустоні. Близько 3,7 мільярда років тому в Єзеро був потік води, про що свідчить існування палеоозера і довгої річкової дельти по краю кратера діаметром 45 км. Ці річки приносили в Езеро дрібнозернистий пісок і бруд саме тієї консистенції, яка, як відомо, зберігає скам’янілості на Землі: дрібну глину, на дослідження якої було відправлено апарат Perseverance, оскільки NASA вважали, що цей кратер колись міг підтримувати життя.

«Інколи ми просто бачимо щось дивне в марсіанському ландшафті. І команда така: «О, давайте поїдемо туди»», — сказала доктор Кеті Стек Морган, планетолог з Лабораторії реактивного руху NASA.

Більшість синьо-чорних порід, які можна побачити на поверхні Марса, наприклад, на горі Уошберн, є вулканічний базальт. «Марс в основному складається з порід, схожих на земні базальти, які називають толеїтами. Вони становлять більшість океанічних островів, серединно-океанічних хребтів та морського дна під опадами [на Землі]», — пояснив планетолог і геофізик Джеффрі Тейлор із Гавайського університету.

Однак біла, крапчаста скеля, що виділяється посеред цього базальту, застала зненацька команду NASA Perseverance. Perseverance зробив знімок за допомогою Mastcam-Z — набору камер, встановлених на рівні очей людини на шести з половиною футовій щоглі нагорі марсохода. Mastcam-Z забезпечує якість 2 мегапікселі, «аналогічну якості споживчої цифрової камери», згідно зі специфікаціями космічного агентства, що дає змогу отримати чітке зображення цієї скельної формації.

3D-зображення камери забезпечують роздільну здатність 0,0059 дюйми на піксель поблизу і 0,3 дюйма на піксель при максимальному збільшенні. NASA назвало білий камінь, що привертає увагу, ширина якого становить близько 18 дюймів (0,4572 метра), а висота — 14 дюймів (0,3556 метра), «Атоко-Пойнт» на честь скелі висотою понад 8000 футів у Гранд-Каньо.

Однак саме повний набір інструментів для хімічного аналізу та геології, якими оснащений робот SuperCam, допоміг визначити, наскільки унікальним відкриттям насправді є скеля «Атоко-Пойнт». Доктор Стек Морган зазначив, що два лазери та чотири спектрометри SuperCam виявили достатню кількість польового шпату, щоб підтвердити, що ця біла порода є анортозитом – типом породи, існування якого на Марсі давно передбачалося, але ніколи раніше не спостерігалося.

Як і базальти, анортозити також є вулканічними породами, але в них міститься більше сполук кремнію, що дозволяє припустити, що цей камінь міг з’явитися з-під поверхні глибше, ніж його породи. Додаткові зразки анортозиту могли б допомогти визначити, чи був «Атоко-Пойнт» затягнутий у кратер давніми річками або утворився під поверхнею через лаву, а можливо, був витягнутий на поверхню ударом, який утворив кратер Єзеро мільярди років тому.

Дослідник із Лабораторії реактивного руху NASA, заступник наукового керівника проекту місії NASA «Марс-2020», яка запустила Perseverance багато років тому, заявила, що сподівається, що нові знахідки, подібні до цього каменю, розкриють подробиці про те, що зараз знаходиться під поверхнею Марса. і як утворилася планета: «Якщо пізніше розглянемо це у тих інших порід, зможемо отримати уявлення у тому, як утворилася рання кора Марса».