Зруйнована будівля в Кафр-ель-Шейху була місцем, де колись стояли стародавні єгиптяни, дивлячись на зірки. Понад 2500 років тому ця будівля була найбільшою астрономічною обсерваторією, відомою в Єгипті в 6 столітті до нашої ери, частиною того, що ми зараз називаємо храмом фараонів у місті Буто.
Там ранні астрономи старанно стежили за рухом Сонця та зірок, що було життєво важливим у житті стародавніх єгиптян.
Єгиптяни були одними з найвправніших астрономів у стародавній історії, і їхня спадщина звучить донині. Саме в Стародавньому Єгипті зародився 365-денний календар і 24-годинний день. Вони повністю склали карту нічного неба і мали власні сузір’я та зодіак, деякі знаки яких відомі й сьогодні.
Нещодавно відкрита обсерваторія демонструє ці навички, навіть маючи лише мізерні докази, які витримали руйнування часу. Сама будівля, побудована з глиняної цегли, охоплювала площу 850 квадратних метрів (9150 квадратних футів), побудована у формі L, підтримувана колонами, з входом, що дивився на схід, у напрямку сходу сонця.
У ньому археологи з єгипетського міністерства туризму та старожитностей знайшли артефакти та атрибутику, пов’язану з вивченням неба.
Особливої уваги заслуговує великий похилий тіньовий годинник, розроблений стародавніми єгиптянами для відстеження часу. Ці годинники були різновидом сонячних годинників, які використовували рух тіні, коли Сонце рухається по небу, щоб відстежувати час доби від світанку до сутінків.
Цей конкретний годинник складався з ряду вапнякових плит завдовжки 4,8 метра (15,7 фута), на яких було встановлено п’ять плоских вапнякових блоків, три вертикальних і два горизонтальних. Незважаючи на те, що вони вже старі, на цих блоках колись були вписані лінії, щоб відстежувати зміну нахилу тіні, що відкидається на блоки під час руху Сонця.
У круглій кімнаті також було знайдено великий кам’яний блок з двома круглими кам’яними блоками, один на півночі та один на заході. Це також використовувалося для відстеження нахилу Сонця.
Ряд із п’яти менших кімнат, ймовірно, використовувався для зберігання інструментів обсерваторії, тоді як чотири невеликі кімнати з глинобитної цегли та одна кам’яна кімната, здається, використовувалися як вежа обсерваторії. Також було виявлено велику залу з трьома стінами, покритими жовтим розчином, на якому були намальовані фрески.
Серед них був ритуальний човен з вісьмома нішами та двома веслами ззаду. На передній частині човна археологи намалювали голову Гора та Око Уджат, символи, пов’язані не лише з Всесвітом і космосом, а й з богом Гором і богинею Ваджет, найважливішими божествами Буто.
Посередині цього залу стоїть кам’яна платформа, на якій знайдено написи переважно астрономічних сцен сходу та заходу сонця протягом трьох пір року, які спостерігалися в стародавньому Єгипті.
Артефакти в обсерваторії включали бронзові статуї Осіріса і Немеса, теракотову статую бога Беса і гранітну статую, що датується 26-ю династією, за часів правління фараона Вахібре Псамтіка I. Ця статуя зображує Осіріса, і на ній є напис жерцю Псамтіку-Сенебу, що містить титул королівського печатника.
Серед інших артефактів – вимірювальні інструменти, фаянсове намисто з менату, фаянсова статуетка бога Птаха, фаянсові релігійні символи, гончарні артефакти, кришки від амфор, виготовлені з розчину, та столи для підношень.
Астрономія була дуже важливою для стародавніх єгиптян. Вони використовували свій складний календар, щоб відмічати плин часу та визначати дати релігійних і політичних ритуалів, таких як фестивалі та коронації. Він також був важливий для відстеження щорічних розливів Нілу, сільського господарства та навігації.
Сьогодні ми сприймаємо календар як належне – це просто частина нашого способу життя в усьому світі.
Проте, принаймні частково, ми маємо завдячувати за нього наполегливій праці та винахідливості давньоєгипетських астрономів, а також їхній надійній інженерії, завдяки якій такі храми, як цей, все ще стоять, і ми можемо вивчати їхню роботу через тисячі років після того, як їхні життя зникли в піску.