Наука про старіння дедалі більше цікавиться дієтою. Вчені намагаються зрозуміти, як продукти, які ми споживаємо, та ширші – наші харчові звички впливають на тривалість життя. Припускають, що це не пряме, а опосередковане, наприклад через эпигенетические механізми. Вчені зі США протестували цю гіпотезу в дослідженні близнюків, які харчувалися рослинною їжею.
Всі інструкції про формування та розвиток нашого організму закладено у ДНК. Але й довкілля накладає свій відбиток. Сьогодні відомо безліч зовнішніх механізмів, що впливають на експресію генів. Їх вивчає епігенетика. Один із них — метилювання ДНК. Під цим розуміють хімічні мітки (метильні групи), що приєднуються до одного з будівельних блоків макромолекули – цитозину.
Метилювання ДНК запускається у ранньому віці і може зберігатися все життя. Цим деякі дослідники пояснюють, наприклад, відстрочені наслідки дитячих травм. Метилювання впливає багато чого, включаючи дієту. Цей аспект зараз особливо активно вивчають. Але порівнюють, зазвичай, звичайні стилі харчування чи близькі їм. Про епігенетичні властивості суто рослинної дієти відомо незрівнянно менше. Вчені з кількох американських організацій та інститутів на чолі зі Стендфордським університетом вирішили внести ясність і провели контрольоване рандомізоване дослідження з близнюками. Результати опубліковані в BMC Medicine .
До експерименту, тривалістю два місяці, залучили 22 пари здорових однояйцевих близнюків віком від 18 років. Усі пари розділили: один із близнюків увійшов до групи веганів, другий, для контролю — до групи всеїдних. Перші чотири тижні їм давали готові меню, другі чотири тижні вони харчувалися самі, згідно з рекомендаціями. Контроль здійснювали шляхом анкетування та у додатку.
На початку експерименту, в середині та наприкінці у всіх взяли кров, щоб визначити довжину теломерів, обчислити біологічний вік за епігенетичним годинником і оцінити ступінь метилювання ДНК. Через чотири тижні одна пара покинула експеримент. Загалом проаналізували дані 21 пари близнюків. Їхній середній вік – 40 років, з них 77,3 відсотка – жінки.
Вчені застосували значний арсенал підходів для аналізу даних, включаючи підрахунок віку різних органів, оцінку імунної системи, ризик розвитку діабету другого типу.
«Ми побачили явні відмінності у реакції організму на веганську та всеїдну дієти, що підтверджується науковою літературою. Примітно, що в групі веганів помітно сповільнилося епігенетичне старіння, що показали різні епігенетичні годинники, налаштовані на клінічні та фенотипічні показники», — пояснили автори.
Зокрема, з’ясувалося, що в крові учасників, які тимчасово стали веганами, знижено вміст запальних біомаркерів, ознак захворювань серця, печінки, метаболічної та ендокринної систем. Вегани також втратили в середньому на два кілограми ваги більше, ніж всеїдні.
У роботі показано позитивний ефект від короткочасного переходу до чисто рослинної дієти, проте шкода від дефіциту поживних речовин проявляється через роки, зауважив професор Том Сандерс із Королівського коледжу в Лондоні у коментарі британському Science Media Center . Наприклад, якщо не поповнювати нестачу вітаміну B12, це призведе до порушення нервової системи. З тривалих спостережень за веганами відомо, що вони знижується щільність кісток, з віком сильніше втрачається м’язова маса.
«Це продовження дослідження, опублікованого у листопаді 2023 року. Там також показали, як дефіцит калорій у веганів веде до втрати ваги, що, ймовірно, і є причиною здоровішого метилювання ДНК», — прокоментувала роботу Діана Меллор, представник Британської асоціації дієтологів. Втім, переваги від управління метилюванням ДНК поки що розглядаються лише в теорії і безпосередньо не ведуть до довголіття, а відмінності, отримані в експерименті, на думку експерта, можна звести до того, що вегани просто їли більше рослинної їжі.