У пробках повітря із салонів сотні автомобілів різних виробників виявили широкий спектр вогнестійких хімікатів, які можуть впливати на здоров’я людини.
Вчені зі Школи навколишнього середовища при Дьюцькому університеті в Північній Кароліні та Берклі (США) разом із колегами з канадського міста Торонто вперше використали пасивні силіконові пробовідбірники, щоб виявити та описати вогнестійкі хімікати, що присутні у салонах легкових автомобілів. Також вдалося оцінити їхній зв’язок із температурою навколишнього середовища, діапазон якого становив від мінус п’яти до плюс 30 градусів Цельсія. Про результати дослідники розповіли у статті для журналу Environmental Science and Technology.
Учасниками стали мешканці 30 штатів США, які володіють автомобілями 2015 року випуску чи новіші. Загалом у вибірку увійшла 101 машина: 49 (50%) – з двигуном внутрішнього згоряння, 26 (25%) – електричним і стільки ж із гібридним. У списку країн-виробників авто були Сполучені Штати, Японія, Мексика, Німеччина, Південна Корея, Канада, Австрія, Бельгія, Великобританія, Франція, Словаччина та Швеція.
Зразки збирали в холодну (середню температуру — 8,7 градуса Цельсія) та теплу (21,9 градуса) пору року, щоб оцінити вплив температури: з лютого по травень і з липня по вересень 2022-го. Автомобілістам розсилали набори з інструкцією та попросили повісити силіконові пробовідбірники на дзеркало заднього виду на сім днів, після яких добровольці загортали прилади у фольгу, поміщали в пакет із застібкою-блискавкою і відправляли назад до лабораторії.
Крім того, учасники мали надіслати невеликий — близько сантиметра — шматок піни з переднього сидіння автомобіля, для чого їм, як правило, доводилося залазити під крісло. У результаті вчені отримали 52 зразки. Зразки аналізували на наявність бромованих та фосфорорганічних антипіренів. У пробах повітря шукали якісь із 49 таких хімікатів, які зазвичай виявляються в навколишньому середовищі, у піні — з 15.
За результатами аналізів вчені виявили щонайменше в одному пробовідбірнику 17 різних вогнестійких речовин, серед них шість типів бромованих антипіренів. Найпоширенішим виявився 2,4,6-трибромфенол: його виявили у 22% зимових та 43% літніх проб. У більшості випадків дослідники знаходили фосфорорганічні антипірени, щонайменше 12 таких сполук були присутніми в одному зразку.
Чотири типи фосфорорганічних антипіренів виявили більш ніж 60% проб як у зимовий, так і в літній період: триетилфосфат, триізобутилфосфат, три-н-бутилфосфат і трис(1-хлор-2-пропіл)фосфат. Саме влітку більш ніж у 58% зразків знайшли два додаткові фосфорорганічні антипірени: трис(1,3-дихлор-2-пропіл)фосфат і трифенілфосфат.
Крім цього, літні концентрації деяких таких сповільнювачів вогню були значно вищими, ніж зимові: підвищення температури навколишнього середовища на градус призводило до зростання концентрації трин-бутилфосфату і трис(1-хлор-2-пропіл)фосфату в середньому на 12%. На думку авторів статті, ці дані вказують на те, що температура відіграє важливу роль у ступеню виділення вогнестійких хімікатів усередині салону.
Рівні виявлених антипіренів не залежали від марки, моделі, року чи країни випуску автомобіля. Однак концентрації трис (1-хлор-2-пропіл) фосфату і три-н-бутилфосфат були значно нижчими в машинах з повністю електричними двигунами порівняно з ДВЗ: і взимку, і влітку рівні першої хімічної речовини виявилися приблизно в шість разів нижчими в електромобілях, а другого – втричі нижче.
Гібридні авто у цьому плані також програвали. Але вчені підкреслили, що тенденції, що спостерігаються ними, за типами двигунів можуть спотворюватися в залежності від марки машини.
Дослідники провели додаткові аналізи піни із сидінь і дійшли висновку, що присутність деяких антипіренів у пінопласті сприяє підвищенню їх рівнів у повітрі всередині машин. Хоча, звичайно, у випадку того ж таки трис(1-хлор-2-пропіл)фосфату сидіння не єдине джерело. Аналогічну роль можуть грати підголівники, обшивка даху, внутрішня оббивка, різні компоненти з пінополістиролу.
Незважаючи на невеликий розмір вибірки та інші обмеження, американські та канадські вчені зазначили, що вони першими розглянули зв’язок між антипіренами у пінопласті автомобільних сидінь та їхніми рівнями у повітрі всередині салону.
Досі особисті автомобілі залишалися недостатньо вивченим джерелом таких вогнезахисних компонентів, хоча багато жителів мегаполісів постійно їздять на машинах, возять до них дітей до шкіл чи дитсадків. У США середньостатистичний водій проводить за кермом по 55 хвилин на день. Враховуючи доведену або потенційну канцерогенність антипіренів, необхідні докладніші дослідження цієї важливої теми.
Підсумовуючи, автори наукової роботи рекомендували водіям контролювати температуру в салоні, частіше відчиняти вікна та паркуватися в гаражі або в тіні, а не на сонці, щоб обмежити вплив антипіренів. Однак найбільшого ефекту можна досягти, якщо виробники значно скоротять кількість використовуваних вогнезахисних речовин.