Дослідницька група вивчає взаємодію між пилом і великими каменями, виявляючи потенційно аномальні камені. Поверхня нашого Місяця майже повністю вкрита пилом. На відміну від земного, цей місячний пил не розгладжується вітром або погодою, зберігаючи гострі краї та володіючи електростатичним зарядом. Цей пил вивчали з епохи Аполлона наприкінці 1960-х років.
Тепер міжнародна дослідницька група під керівництвом доктора Оттавіано Рюша з Університету Мюнстера вперше виявила на поверхні Місяця аномальні камені метрового розміру, які вкриті пилом і, імовірно, демонструють унікальні властивості, такі як магнітні аномалії. Найважливіший висновок вчених полягає в тому, що лише дуже небагато валунів на Місяці мають шар пилу з дуже особливими відбиваючими властивостями.
Наприклад, пил на цих нещодавно виявлених валунах відбиває сонячне світло інакше, ніж на раніше відомих скелях. Ці нові відкриття допомагають вченим зрозуміти процеси, які формують і змінюють місячну кору. Результати дослідження опубліковані в Journal of Geophysical Research – Planets.
Місячні магнітні аномалії та відбивні властивості
Відомо, що на поверхні Місяця є магнітні аномалії, зокрема поблизу області під назвою Гамма Райнера. Однак питання про те, чи можуть гірські породи бути магнітними, ніколи не досліджувалося. «Поточні знання про магнітні властивості Місяця дуже обмежені, тому ці нові камені проллють світло на історію Місяця та його магнітного ядра», — каже Оттавіано Рюш з «Інституту планетології», класифікуючи відкриття.
«Ми вперше дослідили взаємодію пилу з скелями в гамма-області Райнера – точніше, варіації відбивних властивостей цих порід. Наприклад, ми можемо зробити висновок, якою мірою та в якому напрямку сонячне світло відбивається цими великими каменями».
Використання ШІ для дослідження Місяця
Дослідницьку групу спочатку цікавили тріснуті скелі. Вони вперше використали штучний інтелект, щоб знайти близько мільйона зображень уламків скель – ці зображення також були зроблені Lunar Reconnaissance Orbiter. «Сучасні методи обробки даних дозволяють нам отримати абсолютно нове уявлення про глобальні контексти — водночас ми продовжуємо таким чином знаходити невідомі об’єкти, наприклад аномальні породи, які ми досліджуємо в цьому новому дослідженні», — говорить Валентин Бікель з Центр космосу та життєздатності Бернського університету . Алгоритм пошуку виявив близько 130 000 цікавих каменів, половину з яких дослідили вчені.
«Ми впізнали валун із помітними темними ділянками лише на одному зображенні. Цей камінь дуже відрізнявся від усіх інших, оскільки він розсіював менше світла назад до сонця, ніж інші камені. Ми підозрюємо, що це пов’язано з особливою структурою пилу, такою як щільність і розмір зерен пилу», – пояснює Оттавіано Рюш.
«Зазвичай місячний пил дуже пористий і відбиває багато світла назад у напрямку освітлення. Однак, коли пил ущільнюється, загальна яскравість зазвичай збільшується. Це не стосується спостережуваних покритих пилом каменів», – додає Марсель Гесс з ТУ Дортмундського університету.
Це захоплююче відкриття, проте вчені все ще знаходяться на ранніх стадіях розуміння цього пилу та його взаємодії з породою. У найближчі тижні та місяці вчені хочуть продовжити дослідження процесів, які призводять до взаємодії між пилом і скелями та до формування особливої структури пилу. Ці процеси включають, наприклад, підняття пилу внаслідок електростатичного заряду або взаємодії сонячного вітру з місцевими магнітними полями.
Майбутні дослідження та дослідження Місяця
Окрім численних інших міжнародних безпілотних космічних місій на Місяць, NASA у найближчі роки відправить автоматичний марсохід, мобільного робота, до регіону Райнер Гамма, щоб знайти подібні типи валунів з особливим пилом. Навіть якщо це все ще мрія про майбутнє, краще розуміння руху пилу може допомогти, наприклад, у плануванні людських поселень на Місяці. Зрештою, ми знаємо з досвіду астронавтів Аполлона, що пил створює багато проблем, таких як забруднення середовищ існування (наприклад, космічних станцій) і технічного обладнання.