Вчені-археологи виявили в Саудівській Аравії величезну оборонну споруду Бронзової доби, яка обрамляла оазис Хайбар у північній частині Аравійської пустелі. Залишки цієї споруди, що розтягнулася на 14,5 кілометрів, свідчать про один із двох найбільших відомих оазисів з оборонними стінами в регіоні.
Структура, яка датується періодом між 2250 та 1950 рр. до н.е., представляє собою одне з найдавніших відомих укріплень в Хайбарі, відомому своїм ісламським фортом у центрі великого ваді. Повідомляється, що через екстремальні зміни в ландшафті пустелі протягом останніх чотирьох тисячоліть, цей оазис залишався невиявленим досить тривалий час.
Після відкриття цього оазису дослідники встановили первісні розміри укріплення: приблизно 14,5 кілометрів у довжину, від 1,7 до 2,4 метра в товщину та 5 метрів у висоту.
У розквіті своєї могутності, ці величезні стіни охоплювали територію близько 1100 гектарів. Лише фортифіковане місто Тайма зі стінами близько 19 кілометрів у довжину може конкурувати з Хайбаром за розміром, роблячи ці два місця найбільшими огородженими оазисами в регіоні.
Дослідники вважають, що Хайбар, як великий огороджений оазис, входив до мережі інших подібних укріплених поселень у північно-західній Аравії, свідчення чого розширює наше розуміння соціальної складності та архітектурної спадщини доісламського періоду в цьому регіоні.
Згідно з дослідженням, ці вали, які існували протягом кількох століть, ймовірно, були побудовані корінним населенням, що заселило територію оазису і використовувало стіни для межування своїх земель. Таким чином, цей 4000-річний огороджений стінами оазис Хайбар є видатним прикладом ранніх укріплених поселень. Джерело