Феєрверки – невід’ємний атрибут новорічних святкувань, але для птахів та іншої дикої природи запуски салютів стають справжнім шоком. За допомогою даних метеорадарів та підрахунку птахів група голландських дослідників показала, в яке сум’яття пернатих наводить масове застосування піротехніки напередодні Нового року.
Тему шкоди феєрверків для природи порушили вчені з Інституту біорізноманіття та динаміки екосистем (BED, однієї з дослідницьких установ Амстердамського університету (Нідерланди). Фахівці IBED не вперше привертають увагу до цієї проблеми через популярність салютів у країні.
Хоча в Нідерландах проживає лише 3,8% населення Євросоюзу, на них припадає 22% усіх феєрверків, що імпортуються в ЄС. Це пов’язано з історичними традиціями країни: вона досить рано почала масово використовувати феєрверки, і саме звідти їх завіз до Росії Петро I (разом зі звичаєм є оселедець).
Згідно з однією з минулих робіт, запуски салютів так вплинули на диких гусей, що протягом щонайменше 11 наступних днів вони витрачали на пошуки їжі в середньому на 10% більше часу, ніж зазвичай. Мабуть, птахам була потрібна додаткова їжа, щоб заповнити витрачену в польоті енергію і освоїтися в незнайомій кормовій зоні, де вони опинилися, рятуючись від викликаних феєрверками шуму та спалахів.
У новому дослідженні, яке опублікував журнал Frontiers in Ecology and the Environment, еколог Барт Хекстра (Bart Hoekstra) та його колеги розглянули не тільки гусей, а й інших пернатих. Адже Нідерланди лежать на шляху щорічної міграції численних птахів (гусей, козарок, чайок, куликів та інших, всього близько 180 видів), а в дельті Рейну, Мааса і Шельди організовані місця для їх зимівлі.
Для оцінки впливу феєрверків на птахів вчені зіставили дані про активність їх польотів напередодні Нового року та інші ночі з 15 по 25 грудня та з 5 по 15 січня, отримані за допомогою радарів Королівського метеорологічного інституту Нідерландів. Інформацію об’єднали із відомостями про розміщення та чисельність птахів, зібраних волонтерами Голландського центру польової орнітології SOVON.
На основі цих даних автори роботи змогли підрахувати, скільки птахів злітало після початку феєрверків у новорічну ніч, на якій відстані від місць запусків салютів це відбувається і які види птахів особливо реагували.
Аналіз показав, що з початком запусків салютів у новорічну ніч лише у досліджуваних районах у зоні роботи двох радарів у небо злітали майже 400 тисяч птахів. В результаті в польоті було приблизно в 1000 разів більше тварин, ніж у звичайні ночі. За словами Барта Хекстра, у такій країні, як Нідерланди, де багато зимуючих птахів, йдеться про мільйони пернатих, що страждають через феєрверки.
Викликаний піротехнікою сплеск польотів знижувався в міру віддалення від місць використання феєрверків. Найзначніший спад відбувався в радіусі п’яти кілометрів, але загалом активність польотів залишалася вдесятеро вищою на відстані до 10 кілометрів. Також з’ясувалося, що великі види реагували на салюти гостріше, ніж дрібні птахи.
Зважаючи на те, що Нідерланди приблизно 62% пернатих живуть у радіусі 2,5 кілометра від населених пунктів, наслідки через використання піротехніки для них дуже серйозні. Налякані феєрверками птахи піднімаються в небо і витрачають багато енергії, витрата якої взимку і так зростає. Особливо великі ризики великих птахів, які у паніці можуть втрачати орієнтацію і зіштовхуватися з родичами.