Електрорецепцією називають здатність тварин відчувати електричні поля та сигнали навколишнього середовища. Цей механізм потрібен для пошуку видобутку, комунікації та орієнтації у просторі, для сприйняття магнітного поля Землі. Здатність до електрорецепції виявлена у риб, у тому числі в акул, а також хвостатих амфібій, австралійського качконоса, підозрюють її наявність і у єхидних. Попередні дослідження показали, що електрорецепцією користуються гвіанські дельфіни (Sotalia quianensis) та дельфіни-афаліни (Tursiops truncatus).
У новій роботі зоологи з університету Росток (Німеччина) визначили пороги чутливості виявлення афалінами електричних полів. Для цього вчені провели експеримент, де навчали двох тварин — Доллі та Донну із зоопарку Нюрнберга — реагувати на електричні поля за допомогою спеціально створеної установки.
У новій роботі зоологи з університету Росток (Німеччина) визначили пороги чутливості виявлення афалінами електричних полів. Для цього вчені провели експеримент, де навчали двох тварин — Доллі та Донну із зоопарку Нюрнберга — реагувати на електричні поля за допомогою спеціально створеної установки.
Для поля змінного струму ці значення коливалися лише на рівні 11-29 мікровольт на сантиметр. Таким чином, вчені дійшли висновку, що афаліни можуть відчувати дуже слабкі поля. Пороги знаходження полів змінного струму у тварин, як правило, були вищими, ніж для полів постійного струму, а чутливість до полів змінного струму знижувалася зі збільшенням частоти.
Це означає, що поріг виявлення електрополів у афаліну знаходиться на рівні качконосів, акул і гвіанських дельфінів. Тому дельфіни здатні відчувати магнітне поле Землі при досить швидкому русі через товщу води, а ще шукати за допомогою електрорецепції видобуток у поверхневих шарах відкладень на дні моря, де погано працюють їхні ехолокотори.
«Здатність відчувати навіть дуже слабкі електричні поля дозволяє дельфінам шукати рибу, що сховалась на дні моря, під шаром відкладень. Крім того, наявність подібної здатності у китоподібних пояснює те, чому зубаті кити рухаються під час міграцій уздовж ліній магнітного поля Землі», – розповів професор Ростокського університету Гвідо Дейнхардт.