Міжнародна команда вчених підтвердила висновки попередніх досліджень про те, що люди, які несуть три варіанти неандертальських генів, більш чутливі до деяких видів болю порівняно з тими, хто не має таких алелів. Вони зуміли ідентифікувати ці болючі відчуття.
Проведені раніше дослідження виявили в секвенованих геномах неандертальців три варіанти гена SCN9A, відомі як M932L, V991L і D1908G, які пов’язані з підвищеною чутливістю до болю. Але специфічні сенсорні реакції, куди впливають ці варіанти генів, були невідомі.
Міжнародна команда вчених, куди увійшли фахівці з університетів Каліфорнійського (США), Фудань (Китай), Стокгольмського (Швеція), Оксфордського (Великобританія) та інших наукових організацій, виміряла больовий поріг у 5971 жителя Бразилії, Чилі, Колумбії, Мексики та на ряд подразників (відомо, що серед латиноамериканців три варіанти гена SCN9A поширені, а в європейців майже не зустрічаються). Висновки опубліковані у журналі Communications Biology.
Дослідники виявили, що всі три варіанти генів виявилися пов’язані з нижчим больовим порогом у відповідь на поколювання шкіри після дії на неї гірчичного масла. А ось відповідь на тепло і тиск не відрізнялася від такої у людей, які не мають подібних варіантів генів. Крім того, вчені з’ясували, що наявність усіх трьох алелів корелювала з більшою чутливістю до болю, ніж одного з них.
Автори наукової роботи також дізналися, що три варіанти неандертальського гена набагато більше поширені у популяціях з вищою часткою індіанського походження, таких як населення Перу, в якому ця частка становила 66 відсотків. Джерело