Океан завжди був силою, з якою доводилося зважати, коли справа доходила до розуміння та подолання його, здавалося б, безмежних блакитних вод. Попередні інновації, такі як глибоководні апарати для підводного плавання та супутники для спостереження за океаном, допомогли висвітлити деякі дива океану, хоча багато питань досі залишаються.
Ці питання є ближчими до відповіді завдяки розвитку Інтелектуальної системи спостереження за океаном (ISOOS). Використовуючи цю систему, цільові регіони океану можна нанести на карту тривимірним методом, що дозволить зібрати більше даних безпечнішим, швидшим та ефективнішим методом, ніж можуть досягти існуючі технології.
Дослідники опублікували свої результати у журналі «Океан-Суша-Атмосфера».
«Основна ідея полягає в тому, щоб за допомогою інтелектуального носія як базу мобільної системи та центру управління побудувати міждоменну мережу з кількох десятків БПЛА [безпілотних літальних апаратів], USV [безпілотних надводних кораблів] та AUV [автономних підводних апаратів]» для швидкого, одночасного, тривимірного спостереження за будь-якими цільовими регіонами», – сказав Чао Донг, дослідник та автор дослідження.
Ця «команда» безпілотних суден і транспортних засобів перебуває у тренді завдяки інноваціям у галузі інтелектуальних автономних машин, які привабливі своєю адаптованістю та гнучкістю, і це лише кілька якостей. Примітно, що ISOOS може відіграти ключову роль у розумінні ролі субмезомасштабних вир, які по суті є круговими потоками води, що йдуть проти загальної океанської течії (вирі) і мають ширину менше ніж 100 кілометрів.
На цей час про ці вири мало що відомо, оскільки вони схильні до високої мінливості в просторі і часі. Таким чином, швидке сканування областей, де вони зазвичай зустрічаються, може зробити набагато більше для розуміння їх виникнення та ролі у глобальній динаміці океану, ніж це можливо зараз за допомогою існуючих методів.
Ще одним досягненням, якого може досягти ISOOS, є картографування дна океану. Зазвичай це займає дуже багато часу та коштів, але спільними зусиллями USV та AUV ефективність картографування дна океану може бути значно підвищена. Наприклад, примітною недавньою спробою використання AUV та USV став пошук передбачуваної аварії рейсу MH370. Хоча жодних ознак уламків виявлено не було, за допомогою AUV та USV було нанесено на карту 125 000 квадратних кілометрів (або 48 262 квадратних миль) морського дна трохи менше ніж за п’ять місяців.
«У майбутньому ми намагатимемося використати ISOOS для вирішення завдань, які або неможливо вирішити, або неефективно виконати за допомогою будь-яких існуючих технологій», – сказав Дейк Чен, автор кореспондента та дослідник.
ISOOS відкриває набагато більше можливостей для досліджень та наукових досліджень, коли людям не потрібно безпосередньо брати участь в укомплектуванні кораблями, а натомість вони можуть керувати місіями чи спостерігати за ними віддалено. Скоординовані зусилля суден і транспортних засобів, що використовуються в ISOOS, можуть заощадити незліченну годину зусиль, матеріалів, витрат і тягарів.
ISOOS також може використовуватися для пошуку уламків кораблів або літаків, а також для реєстрації океанічних явищ, чутливих до часу і простору, які інакше залишилися б невивченими, якби використовувалися традиційні методи. Джерело