Своїми міркуваннями на цю тему нещодавно поділилася доцент Каліфорнійського університету і фахівець з обчислювальних наук Сангіта Абду Джіоті, після чого фраза “інтернет-апокаліпсис”, що фігурує в її статті, придбала вірусну природу і стала швидко поширюватися. Дослідник зізналася, що навіть не рада такому резонансу.
У своїй статті вона повідомила, що Сонце зараз наближається до піку чергового 11-річного циклу своєї активності, а тим часом кожні 11 років людство все більше обростає всілякою цифровою електричною інфраструктурою, тож нинішній пік ми вже зустрічатимемо в дещо іншій ситуації, ніж зустрічали минулий.
Що буває у сонячний пік: бувають найпотужніші спалахи та так звані корональні викиди маси. Це вже не випромінювання, а потоки справжнісінької сонячної речовини, сонячної плазми, яка виривається з поверхні і спрямовується в космос на швидкостях, скажімо, півтори тисячі кілометрів на секунду. І якщо нам не пощастить, то ці плазмові “язики” в бік Землі можуть стати причиною серйозних наслідків.
Бомбардування земної магнітосфери цією сонячною плазмою викликає так звані індуковані струми, тобто такі струми, які виникають тією чи іншою мірою по всій планеті мимоволі і миттєво поширюються крізь усе, що здатне проводити електрику. У тому числі, наприклад, крізь трансформаторні обмотки, які можуть від цього перегрітися і вибухнути.
Так от, фахівець Каліфорнійського університету у зв’язку з цим вирішила окремо розглянути питання, а що ж у такому разі буде зі Всесвітнім павутинням. І якщо двома словами — нічого хорошого. Вона звертає увагу, що, за законами фізики, що довший провідник електрики, то вище всередині нього опір, а від опору в провіднику виникає нагрівання. А в Глобальній мережі є кабелі довжиною до 39 тисяч кілометрів.
Звісно, самі вони оптоволоконні, тому захищені. Але справа в тому, що на “дальнобійних” лініях вздовж них кожні 50-150 км доводиться ставити повторювачі сигналів, які між собою з’єднані своїм окремим кабелем. Розраховані вони на роботу за силою струму на рівні 1 ампер, а під час потужної сонячної події цілком може бути 100–130 ампер. При цьому вони підключені до спеціальних пристроїв живлення. І ці пристрої до сильних стрибків напруги не пристосовані, а робити їх пристосованими було б дуже дорого. Як сказано у статті, якщо виходить із ладу хоча б один повторювач, то вся лінія стає непридатною.
Найцікавіше, що всі далекомагістральні, міжконтинентальні інтернет-кабелі протягнуті під водою, де електрика поширюється набагато краще, ніж на суші. А ось лагодити неполадку в підводній лінії набагато клопітніше і довше, ніж на наземній. Ремонт може тривати кілька тижнів.
Викликані Сонцем струми будуть найсильнішими на вищих широтах – від 40 градусів північної широти та вище. Треба сказати, що ця зона охоплює Європу та Канаду. Як зазначається у статті, майже третина всіх підводних мережевих кабелів виходить саме у ці широти. Там розташовані, наприклад, близько 40% всіх інтернет-роутерів і точок обміну інтернет-трафіком (IXP).
І як вишенька на торті — супутники зв’язку, які будуть зазнавати прямого сонячного бомбардування. Мало того, що це може пошкодити їх електроніку, так плюс до всього ця сонячна активність “розбурхує” хоч і розряджену, але все-таки присутню атмосферу на низькій навколоземній орбіті. І в результаті супутник сильніше “гальмується” ою цю атмосферу, починає знижуватися, а може взагалі увійти в щільні шари і згоріти.
За підсумками цього у доцента і виникла концепція “інтернет-апокаліпсису”. В опублікованій роботі навіть наведено розрахунки його можливих проявів. Згідно з цими розрахунками, навіть у разі порівняно невеликого стрибка електрики, викликаного Сонцем, північно-східна частина США повністю втрачає мережеве з’єднання з Європою — між ними сконцентровано найбільше підводних кабелів. Великобританія залишається на зв’язку лише з сусідніми країнами. Китай втрачає 56% своїх інтернет-з’єднань. Бразилія “відключається” від США, але навіть у гіршому випадку залишається на зв’язку з іншими латиноамериканськими країнами та Європою. Південна Африка практично не постраждає.
З приводу дати “апокаліпсису”: пік нинішнього циклу сонячної активності очікується в 2025 році, але він настане не раптово, тобто “агресивність” світила зараз йде наростаючою. І коли саме може статися “апокаліптичний” спалах або “апокаліптичний” викид маси із сонячної корони, ніхто не може сказати. Наука ще не навчилася це пророкувати.