Expendable Remote Carrier від MBDA «одноразовий дистанційний носій» (ERC), частина європейської програми SCAF, основна мета якої – збити супротивника з пантелику і вивести з укриття його систему ППО. ERC розробляються європейською ракетною групою MBDA, а перший демонстраційний зразок має піднятися у повітря 2029 року.
Основна ідея полягає в тому, що системи ППО противника будуть спантеличені ракетою-приманкою ERC. Наприклад, необхідно отримати інформацію про знаходження ворожої системи ППО, близько до лінії фронту, де небезпечно для польоту бойового літака, що пілотується. Пілот запускає рій ERC, кожна з яких має датчики, що слугують очима.
ERC повідомлятимуть у реальному часі те, що вони бачать, пілоту, який їх запустив, а також решті в бойовій мережі. Крім того, вони діятимуть як неправдиві цілі, при цьому системи противника не зможуть відрізнити ERC від бойових літаків і запустять ракети, тим самим виявивши свою позицію.
Протиповітряна оборона противника обстрілюватиме помилкові носії, виявивши їхню позицію, що дозволить крилатій ракеті безперешкодно вразити ціль.
400-кілограмовий чотириметровий носій може бути запущений з будь-якої платформи: літака, корабля, підводного човна, транспортного засобу або безпілотника.
“Приманка літатиме як літак, – сказав Феллон, – близько години, з дуже компактним і маневреним планером з дуже великим дозвуковим робочим діапазоном”.
При створенні ракети-приманки необхідно буде вирішити завдання, як забезпечити достатню автономію ERC, щоб не створювати надто велике навантаження на пілота. Жюд де Ларів’єр, колишній пілот Rafale з ВМС Франції, сказав: «Я літав на першій версії Rafale, яка була дуже простою, і я літав на останній версії, яка набагато складніша.
Таким чином, очевидно, що ERC повинен мати певну автономію, щоб не створювати надто великого навантаження для пілота. Ми повинні надати ERC автономію, якої потребують пілоти, і дозволити їм обирати, хочуть вони контролювати ERC чи ні». Джерело