Нейробіологи давно припускали, що головний мозок дитини з високим рівнем інтелекту відрізняється від мозку її однолітка зі звичайними здібностями. Обдаровані школярі вражають навіть дорослих інтелектуалів своїми здібностями. Їм під силу не тільки впоратися зі складним завданням, а й знайти оригінальний спосіб вирішення або навіть придумати своє власне завдання “з каверзою”. Також вони часто виявляють дивовижний талант у творчості, пишучи, наприклад, геніальні вірші з глибоким змістом та цікавими римами.
Крім цього, вони мають високий рівень мотивації до навчання. У зарубіжній літературі для цього вигадали термін need for cognition – “потреба в пізнанні”. Якщо звичайного школяра складне і непідйомне на перший погляд завдання, швидше за все, відлякає, то обдарований годинами над ним сидітиме і намагатиметься вирішити, тому що сам процес рішення приносить йому задоволення.
Магнітно-резонансне сканування показало, що в ранньому дитинстві у вундеркіндів тонша, ніж у інших дітей, кора головного мозку. Згодом вона починає товщати, але у геніальних дітей це відбувається довше. До 11-12 років товщина кори мозку досягає піку, після чого починає скорочуватися. Ці ж процеси протікають повільніше у дітей, які не мають унікальних здібностей.
Вчені дійшли висновку, що під час свого формування мозок вундеркіндів “відбраковує” клітини, які вважає зайвими і які погіршують якість розумової діяльності, внаслідок чого такі діти стають набагато розумнішими, ніж властиво для їхнього віку.
“Здібні діти розумніші не тільки тому, що у них більше сірої речовини в тому чи іншому віці. Швидше, рівень IQ пов’язаний з особливою динамікою розвитку кори головного мозку”, – заявила співавтор дослідження Джудіт Рапопорт.