Штучний інтелект пройшов довгий шлях з моменту свого створення, але йому ще потрібно пройти довгий шлях, перш ніж він зможе справді відтворити людський інтелект. Однак нещодавні прориви в нанотехнологіях проклали шлях для розвитку ШІ системи, які здатні навчатися та запам’ятовувати способами, які раніше вважалися винятковими для людського мозку. Спогади зберігаються в мозку як моделі активності цих нейронних мереж. Коли пам’ять формується, певні нейрони активуються і зв’язки між ними зміцнюються.
Коли пам’ять викликається, ті самі нейрони знову активуються, відновлюючи той самий шаблон нейронної активності. Мозок також має здатність з часом консолідувати спогади, зміцнюючи зв’язки між нейронами та роблячи спогади більш стійкими до розпаду. Точні механізми формування пам’яті та пригадування досі не повністю вивчені, але досягнення в нейронауці та дослідження ШІ проливають нове світло на цей складний процес.
Дослідники з Університету Сіднея виявили, що нанодротові мережі мають здатність імітувати когнітивні функції високого рівня, які зазвичай пов’язані з людським мозком. Мережі, що складаються з високопровідних срібних дротів, покритих пластиком і сформованих у мережу, яка може самостійно збиратися в динамічно складну мережу з пам’яттю та можливостями обробки, змогли навчатися та запам’ятовувати, як людський мозок під час тестів. Маніпулюючи напругою в мережах, дослідники підвищили ємність і точність їх пам’яті до точки, коли вони змогли «запам’ятати» кінцеву точку на сім кроків вперед у ланцюзі, порівнянну з людською пам’яттю.
Цей прорив може мати широкий спектр застосувань у ШІ, від розробки автономних транспортних засобів до створення більш досконалих систем охорони здоров’я. Однак це також підіймає важливі етичні питання щодо майбутнього ШІ та ролі, яку технології відіграватимуть у нашому житті. Оскільки системи штучного інтелекту стають все більш досконалими, важливо враховувати потенційні ризики та переваги цих технологій і переконатися, що вони розробляються відповідально та етично.