Після майже 31 року в космосі, вивчаючи захисний магнітний міхур, який оточує Землю, відомий як магнітосфера, місія NASA Geotail підійшла до кінця. Другий реєстратор даних Geotail, який збирав дані про структуру та динаміку магнітосфери нашої планети, вийшов з ладу 28 червня 2022 року. Перший реєстратор даних космічного корабля вийшов з ладу за 10 років до цього, у 2012 році. Були зроблені спроби дистанційно відремонтувати реєстратор даних, які згодом зазнали невдачі, через що спільна місія з Японським космічним агентством (JAXA) була завершена 28 листопада 2022 року. NASA оголосило про завершення місії в заяві 18 січня.
Дон Фейрфілд, почесний вчений з космосу в Центрі космічних польотів імені Годдарда NASA в Грінбелті, штат Меріленд, був першим науковим співробітником проєкту NASA для Geotail, який працював над місією до свого виходу на пенсію у 2008 році.
«Geotail був дуже продуктивним супутником, і це була перша спільна місія NASA і JAXA», — сказав Ферфілд у заяві. «Місія зробила важливий внесок у наше розуміння того, як сонячний вітер взаємодіє з магнітним полем Землі, створюючи магнітні бурі та полярні сяйва».
З моменту запуску 24 липня 1992 року подовжена орбіта Геотейла вивела його на відстань до 120 000 миль від Землі та дозволила космічному кораблю занурюватися в магнітосферу та виходити з неї, збираючи інформацію про фізику в ній. Ця кавалькада даних стала основою тисяч наукових праць.
Магнітосфера життєво важлива для життя на Землі, оскільки вона затримує потенційно шкідливі заряджені частинки сонячного вітру в лініях поля, змушуючи їх подорожувати навколо Землі та повертатися назад у космос. Ці частинки несуть стільки енергії, що вони могли б звільнити атмосферу планети й спричинити її втрату водного вмісту в космос у вигляді пари, якби вони не були заблоковані магнітним полем.
Багато вчених вважають, що причина того, що Марс зараз є безплідною та посушливою планетою, на якій не може бути життя, полягає в тому, що він втратив власне магнітне поле близько 4 мільярдів років тому, своєю чергою спричинивши втрату значної частини води.
Окрім дозволу дослідникам вивчати, як заряджені частинки та енергія від Сонця досягають магнітосфери Землі, Geotail також виявив швидкість, з якою заряджені частинки сонячного вітру потрапляють у це магнітне поле. Geotail також відповідав за визначення місця в магнітосфері, де відбувається магнітне перез’єднання. Це важливо, оскільки це явище відповідає за передачу енергії та матеріалу від Сонця до Землі та допомагає створювати полярні сяйва, прекрасні світлові шоу, які можна побачити в небі.
На відстані від Землі космічний корабель зміг вивчити Місяць і успішно ідентифікував такі елементи, як кисень, кремній, натрій і алюміній в місячній атмосфері. Протягом трьох десятиліть роботи місія Geotail також допомагала іншим космічним проєктами NASA, надаючи дані про віддалені регіони магнітосфери, які допомогли намалювати картину того, як події в одній області цієї магнітної бульбашки впливають на фізику іншого регіону.
Geotail значно перевищив очікуваний термін життя в космосі. Початкова місія мала тривати лише 4 роки, але потім її кілька разів продовжували. Незважаючи на те, що місія Geotail зі збору даних підійшла до завершення, наука, яку надихнули її операції, і, отже, її спадщина далека від завершення. Команди вчених продовжать вивчати дані, зібрані кораблем з 1992 року,