Нещодавно мережа ESnet (Energy Sciences Network), яка і до цього моменту була найвищим швидкісним сегментом нинішнього Інтернету, була оновлена до версії ESnet6, завдяки чому її пропускна здатність стала рівною 46 терабітів на секунду. Однак це оновлення не стосуватиметься звичайних користувачів, адже мережа ESnet призначена виключно для наукових цілей.
Першу версію мережі ESnet було розгорнуто у 1986 році для забезпечення зв’язку між кількома лабораторіями американського Міністерства енергетики, розкиданими по всій території США. За минулі з того моменту року ця мережа не раз піддавалася модернізації та оновленням для того, щоб постійно забезпечувати можливість передачі обсягу даних, що постійно збільшується, згенерованих науковими експериментами. Тільки за 2021 рік обсяг переданих через мережу ESnet даних становив 1.1 ексабайту.
Фізично мережа складається із 24 тисяч кілометрів оптоволоконних кабелів. Залежно від покоління використовуваного устаткування ці кабелі забезпечують швидкість передачі від 400 Гбіт/с до 1 Тбіт/с. Як уже згадувалося вище, мережа ESnet і до останньої модернізації була найшвидшим сегментом Інтернету, який використовується в практичних цілях, а зараз вона ще міцніше зміцнилася на лідируючи позиції з її нинішньою швидкістю 46 Тбіт/с.
Заради справедливості слід зазначити, що найбільша швидкість передачі даних в один петабіт на секунду (1000 Тбіт/с) була отримана недавно на японській установці, яка є експериментальною і ніколи не буде використана на практиці.
Звичайно, вчені не будуть використовувати мережу ESnet6 для завантаження всього Netflix під час вирощування бактеріальних культур, наприклад. Ця мережа забезпечуватиме передачу в реальному або близькому до нього часу великих наборів даних, що належать до кліматичного моделювання, досліджень геному, спостережень за космічними об’єктами, фізичних експериментів, квантових технологій та багатьох інших областей.