Перша спроба Intel підкорити ринок масових 64-біт систем закінчилася невдачею – цікава сама по собі архітектура Itanium (IA64) була несумісна зі сформованою екосистемою x86. Однак лише сьогодні в історії можна остаточно поставити крапку: компанія припинила останні відвантаження процесорів Itanium.
Зараз підтримка 64-біт обчислень звична і є частиною будь-якого досить сучасного процесора. Але так було не завжди: в кінці 90-х і початку 2000-х обмеження, що накладаються 32-біт розрядністю хоча і були очевидні, ринок високопродуктивних 64-біт процесорів для серверів і робочих станцій належав компаніям Sun, Silicon Graphics, DEC і IBM. Всі вони мали RISC-архітектуру і не мали сумісності з x86.
Itanium, або IA64, спільна розробка Intel і Hewlett-Packard, повинна була повернути цим компаніям першість у сфері потужних CPU. І ставка була зроблена на унікальну архітектуру EPIC (різновид VLIW) з явним паралелізмом команд. Сама по собі IA64 мала поруч переваг, однак вимагала тонкі опрацювання ПО на рівні компілятора, оскільки процесори EPIC багато в чому покладаються саме на нього, а не на апаратний планувальник.
Відмова від останнього дозволяв витратити звільнився транзисторний бюджет на більш важливі, на думку Intel і HP, цілі – наприклад, на збільшення продуктивності обчислень з плавучий комою. Але інфраструктура програмного забезпечення до моменту анонсу Itanium вже була досить розвиненою. При цьому нове, 64-біт ПО ще треба було створити та, що набагато важливіше і складніше, правильним чином оптимізувати, а вже мало на нових CPU працювало повільно через необхідність емуляції x86.
Компанії намагалися розвивати IA64 до 2017 року, коли були представлені чіпи Itanium Kittson з 8 ядрами та частотою до 2,66 ГГц, але те, що затія з новою архітектурою виявилася невдалою, було зрозуміло вже після анонсу перших процесорів AMD x86-64, повністю сумісних як з 32-біт, так і з 64-біт додатками x86. На початку 2021 року Лінус Торвальдс оголосив про фактичну смерть архітектури та підтримка IA64 була виключена з нових ядер Linux. А сьогодні можна говорити про остаточне завершення ери Itanium.
Сама Intel ще у 2019-му офіційно поставила на Itanium хрест, але через ситуацію, екосистеми замовлення на процесори приймалися аж до 30 січня 2020 року. А вчора компанія офіційно оголосила про припинення постачання останніх партій Itanium. Тепер ще одна процесорна архітектура стала надбанням історії, хоча HPE формально буде підтримувати її до 2025 року. Самі CPU нерідко зустрічаються на онлайн-аукціонах, наприклад, на Ebay, але навіть для ентузіастів вони малоцікаві – знайти підходящу системну плату неймовірно складно, а коштувати вона може набагато дорожче самих процесорів, так і формфактор має специфічний. Джерело