Очікується, що до 2025 року загальний обсяг даних, що генеруються в усьому світі, досягне 175 ЗБ. Якщо записати такий обсяг на диски Blu-ray, стопка виявилася б в 23 рази більше відстані від Землі до Місяця. Цей приклад показує, настільки гострою є необхідність розробки технологій зберігання, здатних вмістити такий обсяг даних.
Попит на зберігання постійно зростаючих обсягів інформації привів до повсюдного впровадження центрів обробки даних. Ці центри споживають величезну кількість енергії (близько 3% світового обсягу електроенергії) і переважно використовують жорсткі диски, для яких характерна порівняно невелика місткість і обмежений термін служби (в умовах центру обробки даних – до 3-5 років). Багатообіцяючою і економічною альтернативою джерело називає оптичне сховище даних. Однак дифракційну межу обмежує розмір області на оптичному носії, який можна використовувати для зберігання одиниці інформації, наслідком чого є обмежена місткість оптичних дисків.
Дослідники з USST (Шанхайський університет науки і технологій), університету RMIT і NUS (Національний університет Сінгапуру), схоже, знайшли спосіб подолати це обмеження. Використовуючи в ролі носія нанокомпозитний матеріал, до складу якого входять пластівці оксиду графену, вони змогли істотно підвищити щільність запису.
Отриманий результат відповідає можливості записати 700 ТБ даних на оптичному диску звичного діаметра 12 см. Це можна порівняти з обсягом 28 000 одношарових дисків Blu-ray. Важливо, що в розробці використовуються недорогі лазери безперервної дії, що знижує експлуатаційні витрати в порівнянні з традиційними методами оптичного запису, в яких використовуються більш дорогі і громіздкі імпульсні лазери.
Хоча про практичне застосування технології поки говорити рано, вже відомо, що вона підходить для масового виробництва оптичних дисків, тому потенціал її величезний. Розробка також має потенціал застосування в оптичній літографії наноструктур в вуглецевих чіпах, які вкрай необхідні для нанофотонних пристроїв наступного покоління. Джерело