Фізики дізналися, що метеори на Венері падають частіше і швидше, ніж на Землі

Вчені розрахували, як падають метеороїди на Венері. За підрахунками фізиків, метеори в атмосфері Венери повинні бути помітні раніше, ніж на Землі (світіння відбувається вище в атмосфері), вони яскравіші, падають швидше, а слід, який видно, коротший.

Опис та результати моделі утворення метеорного світіння при вході метеороїдів в атмосферу Венери дослідники опублікували в журналі Icarus. Робота виконана за підтримки Академії Фінляндії, Фінського інституту геопросторових досліджень та програми розвитку «Пріоритет-2030».

«За допомогою фізичної моделі утворення метеорного світіння під час абляції метеороїду ми показали, що метеори на Венері падають яскравіше, коротше і розташовуються вище в атмосфері, ніж земні метеори. Основна причина таких відмінностей — в атмосфері Венери, щільність якої приблизно в 100 разів вища за щільність земної атмосфери», — каже Апостолос Крісту, співавтор роботи, старший науковий співробітник обсерваторії та планетарію Арми в Північній Ірландії (Великобританія).

Коли метеороїд входить в атмосферу, він збирає своєму шляху дедалі більше повітря, пояснюють вчені. У якийсь момент метеорне тіло і навколишня плазма гарячого повітря починають світитися, і видно так звану траєкторію падіння боліда, що світиться.

«За інших рівних обставин свічення метеорів на Венері починається вище, ніж Землі. Через вищу щільність атмосфери болід буде яскравіше світитися, зазнає великих навантажень. І тому, в порівнянні з Землею, кількість метеорів, що спостерігаються камерою, розташованої на орбіті Венери, в 1,5–2,5 раза перевищуватиме кількість метеорів для супутника Землі, який проводить спостереження в тій же конфігурації», — пояснює Марія Грицевич, співавтор роботи, доцент Університету Гельсінкі, старший науковий співробітник Уральського федерального університету.

Підтвердити чи скоригувати розрахунки фізиків можуть спостереження. Як вважають вчені, для цього є всі умови — Європейське космічне агентство готує до Венери орбітальну місію EnVision, куди могла б бути пристосована камера для спостережень. Як приклад, вчені наводять камеру Mini-Euso, яка працює на МКС з 2019 року і зібрала вражаючий обсяг даних. Як пояснюють фізики, зафіксувати боліди на Венері (через те, що вони раніше входять в атмосферу) із супутника буде простіше, ніж на Землі. Складність полягає лише у передачі великого обсягу даних на Землю, але й для цього у вчених є рішення.

Традиційні оптичні спостереження за допомогою фотореєстратора небосхилу або відеореєстраторів з поверхні Венери були б неможливі, додають вчені. «Атмосфера Венери відома високою щільністю та каламутністю, що значно ускладнює чітке оптичне спостереження з поверхні планети. Тому спостереження з орбіти знову виявляються кращими та простішими, — зазначає Марія Грицевич. — Інструменти, що знаходяться на орбіті Венери, можуть працювати більш ефективно, оминаючи вплив щільних шарів атмосфери та хмар та забезпечуючи надійні спостереження метеорних та інших атмосферних явищ».

Багато факторів, включаючи відносну доступність Венери в порівнянні з іншими планетами Сонячної системи та її щільну атмосферу, роблять цю планету ідеальним місцем для перших позаземних метеорних досліджень, вважають фізики.

«Спостереження дозволять нам оцінити кількість метеороїдів, які стикаються з Венерою, і наблизять нас до розуміння загальної картини розподілу метеороїдів у Сонячній системі: їх швидкостей, орбіт, розмірів та складу. Це значно збільшить шанси виявлення як міжзоряних, так і міжгалактичних метеороїдів, які потрапляють до нашої Сонячної системи здалеку. Такий підхід також сприяє глибокому розумінню процесів формування та еволюції нашої Сонячної системи, включаючи важливі аспекти її хімічного та фізичного розвитку», – розповідає Марія Грицевич.

Крісту та Грицевич сподіваються, що одного разу на борту орбітального апарату з’являться відповідні камери, які побачать вражаючі метеорні дощі, викликані досі невідомими кометними потоками, що перетинають орбіту Венери.