Форакіс сказав, що «надихнувся створенням яхти якомога ближче до моря і природи, зробленої з хмар, що пливуть над ватерлінією і стають практично невидимими».

Це прагнення до «невидимості» спонукало дизайнера розробити яхту з нульовим рівнем викидів, невидиму як дизайном, так і своїм впливом на навколишнє середовище.

Форакіс та його команда впровадили передові технології, як існуючі, і розроблювані нині, щоб досягти безпрецедентного рівня стійкості і дальності ходьби корабля.

Команда планує використовувати роботизований 3D-друк для створення сітчастого каркаса, що поєднує як корпус корабля, так і надбудову.

«В результаті виходить надзвичайно міцна та легка конструкція, яка може бути виготовлена ​​з використанням меншої кількості енергії, матеріалів, відходів, простору та часу порівняно із звичайним будівництвом», – сказав Форакіс.

Яхта має сріблясте металеве оздоблення, яке як хамелеон зливається з кольорами та рухами води, а багатоярусні ефемерні скляні крила відображають хмари та небо.

У центрі інтер’єру яхти знаходиться багаторівневе «Дерево життя – живий дихаючий пам’ятник природі, і ядро ​​гідропонного саду, що дає свіжі продукти і очищають повітря».

Основу дерева можна простежити до басейну на нижній палубі, на цьому рівні дерево оточене дзен-садом для гідропонної медитації. Крім того, дерево простягається вертикально через всі чотири рівні корабля і супроводжується гвинтовими сходами, якими пасажири піднімаються на кожен поверх.

Яхта отримала назву Pegasus, її довжина складає 88 метрів. Її дизайн включає безліч скляних і прозорих елементів. Вони відбивають небо та воду, через що судно буквально зливається з пейзажем. Передбачається, що при будівництві корпусу використовуватиметься роботизований 3D-друк.

На яхті будуть представлені різні розваги, які не дадуть нудьгувати пасажирам, зокрема басейн, джакузі, більярд, бар, гідропонний сад та багато інших. Поки Pegasus знаходиться лише на стадії концепту — створення яхти планується розпочати до 2030 року. Джерело

Але «жодного значущого європейського контролю немає; не стримувати незаконне використання потужного шпигунського програмного забезпечення проти окремих осіб, ані контролювати торгівлю цими цифровими товарами», — йдеться в заяві законодавця Sophie in ‘t Veld, автора звіту.

159-сторінковий документ присвячений використанню шпигунського програмного забезпечення на основі розслідувань журналістів і груп громадянського суспільства та власних дослідницьких місій парламенту. Його опубліковано після того, як на початку цього місяця парламент завершив ознайомчу місію до Греції, де уряд планує прийняти новий закон про заборону використання шпигунського програмного забезпечення приватними компаніями.

Відповідно до звіту, голосування за який відбудеться найближчими місяцями, Кіпр і Болгарія є центрами експорту шпигунського програмного забезпечення, Ірландія пропонує вигідні фінансові умови для великого постачальника, а Люксембург є банківським центром для багатьох гравців у галузі. Чеська столиця Прага приймає щорічний європейський ярмарок індустрії шпигунського програмного забезпечення ISS World “Wiretappers Ball”.

У звіті наводяться випадки шпигунства, в тому числі за Нікосом Андрулакісом, президентом опозиційної соціалістичної партії Греції Pasok, і польським сенатором Кшиштофом Брейзою, який був керівником кампанії опозиційної партії Громадянська платформа. Проте, згідно з документом, урядам бракує співпраці у розслідуванні таких випадків. Джерело

Набір інструментів шпигунського ПЗ, який мав бути представлений кабінету безпеки на чолі з тодішнім прем’єр-міністром Біньяміна Нетаньяху, включав можливість прослуховування будь-якого телефонного дзвінка на зараженому пристрої, читання текстових повідомлень, віддаленого відкриття мікрофона і камери без відома власника смартфона.

Скріншоти початкового прототипу системи, яку мала намір використовувати поліція, були включені в презентацію і показують логотип NSO і саму назву продукту Pegasus.

За допомогою програми-шпигуна поліція могла отримати повний доступ до всіх файлів, що зберігаються на телефоні, включаючи ті, що зашифровані наскрізним шифруванням.

Як зазначає видання, закупівля скандальної розробки NSO Group відбулася ще у 2019 році, коли президентом США був Дональд Трамп. При цьому бюро стверджує, що оволоділо лише «обмеженою ліцензією», що було продиктовано бажанням «бути в курсі нових технологій», а також розуміти ступінь загрози безпеці, яка походить від Pegasus.

Ми ніколи не використовували Pegasus під час оперативних розслідувань. ФБР придбало обмежену ліцензію лише для тестування та оцінки продукту, — йдеться у повідомленні американського відомства.

Водночас неназване джерело заявило The Guardian, що угода між ФБР та NSO Group була укладена після тривалих переговорів, у яких з боку США брали участь, зокрема, офіційні особи. За його словами, основною складністю перед покупкою ліцензії було бажання бюро зберегти у секреті від розробників конкретні сценарії застосування Pegasus.