<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/"
>

<channel>
	<title>мозок &#8211; Український телекомунікаційний портал</title>
	<atom:link href="https://portaltele.com.ua/tag/mozok/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://portaltele.com.ua</link>
	<description>про сучасні телекомунікації та технології</description>
	<lastBuildDate>Sun, 07 May 2023 12:00:32 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=7.1.1</generator>

<image>
	<url>https://portaltele.com.ua/wp-content/uploads/2022/09/cropped-cropped-logo_square_portal-1-1-32x32.jpg</url>
	<title>мозок &#8211; Український телекомунікаційний портал</title>
	<link>https://portaltele.com.ua</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Випадкова подія, яка сталася 1 мільйон років тому, назавжди змінила людський мозок &#8211; вчені</title>
		<link>https://portaltele.com.ua/news/nauka/vypadkova-podiya-yaka-stalasya-1-miljon-rokiv-tomu-nazavzhdy-zminyla-lyudskyj-mozok-vcheni.html</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Андрій]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 07 May 2023 12:06:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[еволюція]]></category>
		<category><![CDATA[мозок]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://portaltele.com.ua/?p=316014</guid>

					<description><![CDATA[Подібно до цінних рецептів, що передаються з покоління в покоління, є лише деякі ділянки ДНК, які еволюція не наважується змінити. Наприклад, ссавці мають різноманітні закодовані послідовності, які залишалися недоторканими протягом мільйонів років. Люди є дивним винятком із цього клубу. Чомусь рецепти, які довго зберігалися нашими давніми предками, раптово були «приправлені» протягом короткого еволюційного періоду часу. [...]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p class="wp-block-paragraph">Подібно до цінних рецептів, що передаються з покоління в покоління, є лише деякі ділянки ДНК, які еволюція не наважується змінити. Наприклад, ссавці мають різноманітні закодовані послідовності, які залишалися недоторканими протягом мільйонів років.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Люди є дивним винятком із цього клубу. Чомусь рецепти, які довго зберігалися нашими давніми предками, раптово були «приправлені» протягом короткого еволюційного періоду часу.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Оскільки ми єдиний вид, у якого ці регіони були переписані так швидко, їх називають « людськими прискореними регіонами » (або HAR). Більше того, вчені вважають, що принаймні деякі HAR можуть стояти за багатьма якостями, які відрізняють людей від їхніх близьких родичів, таких як шимпанзе та бонобо.</p>



<p class="wp-block-paragraph">На чолі з обчислювальним біологом Кеті Поллард, директором Інституту даних та біотехнології Гладстона в США, група дослідників виявила HAR майже два десятиліття тому, порівнюючи геноми людини та шимпанзе.</p>



<p class="wp-block-paragraph">У новому дослідженні команда Полларда <a href="https://doi.org/10.1016/j.neuron.2022.12.026" target="_blank" rel="noopener nofollow" title="">виявила</a>, що тривимірне згортання ДНК людини в ядрі є ключовим фактором у цей ключовий момент для нашого виду.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Уявіть відрізок ДНК нашого останнього спільного предка з шимпанзе як довгий шарф, обмотаний навколо вашої шиї, зі смугами різних кольорів, що проходять по всій довжині.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Тепер уявіть, що хтось намагався зробити такий самий шарф, але він не дотримувався оригінального шаблону. Деякі смуги вужчі, деякі ширші, а деякі мають кольори в іншому порядку, ніж оригінальний.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Коли ви обертаєте новий шарф навколо шиї так само, як і оригінальний, смуги, які розташовані поруч одна з одною в петлі, вже не ті самі.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Як і цей шарф, велика різниця між ДНК людини та шимпанзе є структурною: великі шматки будівельних блоків ДНК були вставлені, видалені або перегруповані в геномі людини. Отже, ДНК людини в ядрі згортається інакше, ніж ДНК інших приматів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Команда Полларда досліджувала, чи могли ці структурні зміни в ДНК людини та її змінене тривимірне згортання призвести до «викрадення» певних генів у межах HAR, зв’язуючи їх з іншими генами, що кодують білки, ніж вони спочатку застосовувалися.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Багато генів у межах HAR пов’язані з іншими генами, діючи як енхансери (тобто вони збільшують транскрипцію свого зв’язаного гена/ів).</p>



<figure class="wp-block-image size-full"><img decoding="async" src="https://t4.com.ua/wp-content/uploads/2023/05/exampleofharenhancerhijacking.webp" alt="" class="wp-image-11877"/ data-cls-unknown="1"></figure>



<p class="wp-block-paragraph">«Енхансери можуть впливати на активність будь-якого гена, який знаходиться поруч, що може змінюватися залежно від способу згортання ДНК», — сказала Поллард.</p>



<p class="wp-block-paragraph">У дослідженні, опублікованому на початку цього року , команда Полларда створила модель, яка припускає, що швидкі варіації HAR у ранніх людей часто протистояли одна одній, змінюючи активність енхансера вгору та вниз у своєрідному генетичному налаштуванні – модель підтримується їхні нові дослідження.</p>



<p class="wp-block-paragraph">У своєму останньому дослідженні команда порівняла геноми 241 виду ссавців за допомогою машинного навчання, щоб впоратися з великою кількістю даних.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Вони ідентифікували 312 HAR і дослідили, де вони розташовані в тривимірних «районах» згорнутої ДНК. Майже 30 відсотків HAR були в областях ДНК, де структурні варіації спричинили інше згортання геному у людей порівняно з іншими приматами.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Команда також виявила, що околиці, що містять HAR, багаті генами, які відрізняють людей від наших найближчих родичів, шимпанзе.</p>



<p class="wp-block-paragraph">В експерименті, який порівнював ДНК у зростаючих стовбурових клітинах людини та шимпанзе, одна третина ідентифікованих HAR була транскрибована спеціально під час розвитку неокортекса людини.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Багато HAR відіграють важливу роль у розвитку ембріона, особливо у формуванні нейронних шляхів, пов’язаних з інтелектом, читанням, соціальними навичками, пам’яттю, увагою та фокусом – риси, які, як ми знаємо, значно відрізняються у людей від інших тварин.</p>



<p class="wp-block-paragraph">У HAR ці гени-енхансери, незмінні протягом мільйонів років, можливо, повинні були адаптуватися до своїх різних цільових генів і регуляторних доменів.</p>



<p class="wp-block-paragraph">«Уявіть, що ви енхансер, який контролює рівень гормонів у крові, а потім ДНК згортається по-новому, і раптом ви сидите поруч із геном нейромедіатора, і вам потрібно регулювати рівень хімічних речовин у мозку, а не в крові», — сказала Поллард.</p>



<p class="wp-block-paragraph">«Відбувається щось велике, як ця масштабна зміна у згортанні геному, і наші клітини повинні швидко це виправити, щоб уникнути еволюційного недоліку».</p>



<p class="wp-block-paragraph">Ми ще не розуміємо, як саме ці зміни вплинули на конкретні аспекти розвитку нашого мозку та як вони стали невід’ємною частиною ДНК нашого виду. Хоча Поллард і її команда вже планують заглибитися в ці питання.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Але їхні дослідження показують, наскільки унікальною та малоймовірною є еволюція людського мозку.</p>



<p class="wp-block-paragraph">Це дослідження було <a href="https://dx.doi.org/10.1126/science.abm1696" target="_blank" rel="noopener nofollow" title="">опубліковано</a> в Science.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
