Якщо в NASAMS використовується американська AIM-120, то німці створили власну розробку – ракету IRIS-T. Але для зенітної версії її довелося повністю переробити, бо то була ракета для ближнього повітряного бою з дальністю пуску до 20 км.

Головна особливість ракети – складна комбінована система наведення на ціль, що складається з поєднання радіокомандної системи, супутникової навігації та інерційної системи, а на ціль вона вже наводиться завдяки інфрачервоній головці самонаведення.

На першому етапі було розроблено версію ЗРК ближньої дії для шведської армії – IRIS-T SLS, яка більше відома під назвою RBS-98. У ній використана IRIS-T з інфрачервоною головкою, яка отримала потужніший двигун. Враховуючи наземний старт, її дальність дії оцінюється в 12 км за дальністю та 8 км за висотою. RBS-98 завершив фінальні випробування влітку 2020 року.

Паралельно з доведенням до серійного виробництва IRIS-T SLS розробник Diehl Defence просуває версію IRIS-T SLM – ЗРК середньої дальності, що забезпечує поразку цілі на відстані до 40 км і до 20 км за висотою. Для цього ракету IRIS-T кардинально переробили та збільшили у розмірах.

Також в сам комплекс додали окрему станцію радіолокації TRML-4D від ще однієї німецької компанії Hensoldt, що забезпечує огляд на 250 км. Також у комплекс вбудована станція радіотехнічної розвідки від цієї компанії. А функціонування комплексу здійснюється за допомогою програмного забезпечення управління боєм IBMS-FC від Airbus.

Вперше IRIS-T SLM протестували у складі комплексу у 2014 році.