Останній політ продемонстрував покращені можливості та характеристики. В даний час у портфелі гіперзвукових ракет країни є дві можливі конструкції гіперзвукових ракет з повітряно-реактивним двигуном Lockheed Martin і Raytheon.

«Програма HAWC створила покоління нових гіперзвукових інженерів та вчених. HAWC також привніс безліч даних та досягнень у співтовариство гіперзвукових двигунів. Галузеві команди всерйоз взялися за розробку і у нас вистачило мужності та удачі, щоб змусити її працювати», – сказав Ендрю Нодлер, керівник програми HAWC.

Тепер DARPA буде використовувати дані, зібрані під час цих випробувань, у новій програмі. Незважаючи на те, що програма HAWC виконала заключну фазу програми, ще є дані для аналізу та більше можливостей для вдосконалення технології.

DARPA планує продовжити цей розвиток у програмі «Більше можливостей із HAWC» (MOHAWC), створюючи та запускаючи більше транспортних засобів, заснованих на досягненнях HAWC. Ці ракети розширять робочий діапазон та нададуть технології для майбутніх програм.

Набуття здатності літати на гіперзвукових швидкостях може зробити революцію у військовій справі, подібну до тієї, яку справило поява реактивних надзвукових технологій після Другої Світової війни. Ракету, здатну летіти зі швидкістю, мінімум в п’ять разів перевищує швидкість звуку, вкрай важко виявити, а ще важче її буде перехопити, використовуючи стандартні засоби ППО і ПРО. Крім цього, така ракета не потребує боєголовці, укладеної в ній самій кінетичної енергії досить для ураження навіть сильно укріпленої мети.

Під час випробувань прототип апарату HAWC був закріплений під крилом літака, який піднявся на досить велику висоту і випустив апарат у вільний політ. За допомогою твердопаливного реактивного прискорювача апарат за кілька секунд набрав надзвукову швидкість, на якій став можливий запуск прямоточного реактивного двигуна (scramjet). Відзначимо, що такий тип реактивних двигунів не має жодної рухомої частини, а стиснення повітря здійснюється шляхом тиску набігаючого потоку.

Двигун типу scramjet багато в чому подібний до традиційного прямоточному повітряно-реактивному двигуну, за винятком того, що в конструкції останнього здійснюється гальмування потоку повітря до дозвукової швидкості, після чого повітря змішується з паливом і підпалюється. У двигунах scramjet тиск набігаючого потоку повітря використовується для його стиснення, при цьому повітря нагрівається до такої міри, що впорснути в нього паливо займається самостійно.

Метою проведених випробувань була перевірка того, що корпус і інші механізми апарату HAWC можуть витримувати механічні та теплові навантаження, що виникають, як під час тривалого польоту на гіперзвукових швидкостях, так і під час процедури розгону до цих швидкостей. На жаль, безліч деталей проведеного випробувального польоту, таких, як висота запуску, максимальна швидкість, дальність і тривалість польоту, поки ще містяться в таємниці через ряд зрозумілих причин. Джерело