Старший директор зі стратегічного планування та зовнішніх комунікацій DJI Крістіна Чжан спростувала ці заяви, уточнивши, що точна сума врегулювання, визначена судом у квітні цього року, становила $279 мільйонів.

Чжан підкреслив, що справа залишається на розгляді, і на цей час оновленої інформації про вирок не надано. DJI рішуче оскаржила рішення журі, твердо заявивши, що їхні продукти не використовують технологію Textron. Textron, військова вертолітна компанія, звинуватила DJI, виробника цивільних безпілотників, у порушенні патентних прав. 

DJI стверджувала, що технології, про які йде мова, принципово відрізняються, оскільки основний патент, на який посилається Textron, подано у 2011 році. Примітно, що DJI вже включила цю технологію у свою модель XP3.1, випущену ще у 2009 році.

Враховуючи ці обставини, DJI висловила намір дослідити подальші правові шляхи, розглядаючи можливість продовження оскарження. Компанія зберігала впевненість у судовому процесі, вважаючи, що місцеві закони зрештою забезпечать чесне та справедливе вирішення триваючої суперечки. Оскільки справа продовжує розгортатися, DJI залишається рішучою у своїй позиції, спростовуючи чутки та підтверджуючи свою прихильність захищати свою позицію в залі суду.

Що таке корпус DJI проти Textron:

У 2021 році американська аерокосмічна компанія Textron Inc. порушила судовий процес проти китайського виробника дронів DJI Technology, стверджуючи про порушення патентних прав на системи керування польотом дронів. Справа, подана до федерального суду у Вако, штат Техас, звинуватила DJI у навмисному порушенні патентів Textron щодо можливостей автоматичного зависання їхніх дронів.

Після тижневого судового розгляду справа завершилася значною перемогою Textron. Федеральне журі винесло рішення на користь Textron, присудивши компанії компенсацію в розмірі $279 мільйонів. Присяжні визнали DJI винною в порушенні патентів Textron, незважаючи на те, що DJI рішуче заперечувала та наполягала на відмінності між їхньою технологією та військовими вертолітними системами Textron.

DJI відреагувала на вердикт, висловивши рішучу незгоду та підтвердивши свою рішучість рішуче захищати свої законні права. Це рішення було прийнято на тлі ширшого занепокоєння, оскільки Міністерство оборони США раніше обмежувало інвестиції в DJI та інші китайські компанії через передбачувані зв’язки з китайською армією.

Під час судового розгляду DJI стверджувала, що їхня продукція ніколи не призначалася та не продавалася для військового використання, наголошуючи на статусі цивільних безпілотників. Незважаючи на їхній захист, суд ухвалив рішення на користь Textron, ознаменувавши помітну судову перемогу американської аерокосмічної компанії.

Заходи контролю торкнуться зокрема споживчих дронів. Крім того, жодні цивільні безпілотники не можуть бути експортовані для військових цілей, про що йдеться у заяві представника Міністерства торгівлі. Він додав, що влада вже повідомила відповідні країни та регіони.

Китай має велику промисловість з виробництва дронів та експортує їх у різні країни, включаючи США. Американські законодавці заявили, що понад 50% дронів, що продаються в США, виробляються китайською компанією DJI. Вони є найпопулярнішими дронами, які використовуються службами громадської безпеки.

У відповідь на це DJI заявила, що завжди суворо дотримується та забезпечує дотримання законів та правил країн чи регіонів, в яких вона працює, включаючи нормативні вимоги Китаю щодо експортного контролю.

«Ми ніколи не розробляли та не виробляли продукти та обладнання для військового використання, а також ми ніколи не продавали й не продавали наші продукти для використання у військових конфліктах чи війнах у будь-якій країні», — додав виробник дронів.

Чотири моделі виставлені на випробування

Команда протестувала три дрони DJI різних категорій: маленький DJI Mini 2, середній Air 2 і великий Mavic 2. Пізніше IT-фахівці відтворили результати й для нової моделі Mavic 3. Вони надсилали апаратному та мікропрограмному забезпеченню дронів велику кількість випадкових вхідних даних і перевіряли, які з них спричиняли збій дронів або вносили небажані зміни в дані дронів, такі як серійний номер — метод, відомий як фаззинг. Для цього їм спочатку довелося розробити новий алгоритм.

«Часто ми маємо повне програмне забезпечення пристрою, доступне для цілей фаззингу. Але тут це було не так», — каже Ніко Шиллер. Оскільки дрони DJI є відносно складними пристроями, фазинг довелося виконувати в живій системі. «Після підключення дрона до ноутбука ми спочатку подивилися, як ми можемо з ним спілкуватися та які інтерфейси були доступні для цієї мети», — каже дослідник із Бохума. Виявилося, що більша частина зв’язку здійснюється через той самий протокол під назвою DUML, який надсилає команди дрону пакетами.Дослідники шукали прогалини в системі безпеки та ретельно досліджували внутрішню роботу дронів. Авторство: RUB, Marquard

Чотири серйозні помилки

Таким чином, фазер, розроблений дослідницькою групою, генерував пакети даних DUML, надсилав їх на дрон і оцінював, які вхідні дані спричинили збій програмного забезпечення дрона. Такий збій свідчить про помилку в програмуванні. «Однак не всі прогалини в безпеці призвели до збою», — каже Торстен Хольц. «Деякі помилки призвели до змін таких даних, як серійний номер». Щоб виявити такі логічні вразливості, команда поєднала дрон із мобільним телефоном, на якому запущено додаток DJI. Таким чином, вони могли періодично перевіряти додаток, щоб перевірити, чи не змінює фаззинг стан дрона.

Усі чотири перевірені моделі мали вразливі місця в безпеці. Загалом дослідники задокументували 16 вразливостей. Моделі DJI Mini 2, Mavic Air 2 і Mavic 3 мали чотири серйозні недоліки. По-перше, ці помилки дозволили зловмиснику отримати розширені права доступу до системи.

«Таким чином зловмисник може змінити дані журналу або серійний номер і приховати свою особу», — пояснює Торстен Хольц. «Крім того, хоча DJI вживає запобіжних заходів, щоб запобігти польотам дронів над аеропортами чи іншими зонами обмеженого доступу, такими як в’язниці, ці механізми також можуть бути відхилені». Крім того, група змогла розбити літаючі дрони в повітрі.

У майбутніх дослідженнях команда Bochum-Saarbrücken також має намір перевірити безпеку інших моделей дронів.

Дані про місцеперебування передаються незашифрованими

Крім того, дослідники вивчили протокол, який використовують дрони DJI для передачі місцеперебування дрона та його пілота, щоб уповноважені органи, такі як органи безпеки або оператори критичної інфраструктури, могли отримати до нього доступ.

Шляхом зворотного проєктування мікропрограми DJI й радіосигналів, які випромінюють безпілотники, дослідницька група вперше змогла задокументувати протокол відстеження під назвою «DroneID». «Ми показали, що дані, що передаються, не шифруються, і що практично будь-хто може прочитати місцеперебування пілота та дрона за допомогою відносно простих методів», — підсумовує Ніко Шиллер.

Вибір фотографів зупинився на пристрої DJI Mavic 3. Зважаючи на те, що заводські характеристики даного дрона не дозволяють йому підніматися вище 6 тис. метрів над рівнем моря і працювати при температурі нижче мінус 10 градусів за Цельсієм, ентузіастам довелося модифікувати серійну модель.

В цьому їм допомогла компанія DJI. Виробник не відповів на запитання журналістів, що саме було змінено в Mavic 3, щоб він зміг піднятися на висоту вершини гори 8,9 тис. метрів і витримати низьку температуру.

Як би там не було, фотографам вдалося підняти дрон на висоту 9,2 тис. метрів і облетіти Еверест, принагідно знявши гору з гарних ракурсів. Отримані кадри було змонтовано у трихвилинне відео, опубліковане на офіційному YouTube-каналі DJI.

DJI Avata оснащується камерою з 1/1,7-дюймовим CMOS-датчиком з роздільною здатністю 48 Мп, діафрагмою f/2.8 та надширококутним об’єктивом з кутом огляду до 155º. Дрон здатний знімати відео 4K зі швидкістю до 60 кадрів за секунду, а також відео 2,7K зі швидкістю до 120 кадрів за секунду. Користувачам не доведеться турбуватися про пам’ять, оскільки дрон має 20 ГБ вбудованої пам’яті та підтримує карти microSD. Виробникам також заявлено підтримку кольорового профілю D-Cinelike для постобробки знятого матеріалу. DJI Avata обладнаний системою інфрачервоних датчиків та системою нижнього огляду, що використовує дві камери для кращої навігації. Є три режими польоту: нормальний, ручний та спортивний. Усі параметри та налаштування знаходяться у програмі DJI Fly.

Управління дроном здійснюється за допомогою пульта дистанційного керування та відеогарнітури DJI Goggles 2, які були спеціально розроблені для нових моделей квадрокоптерів компанії. DJI Goggles 2 — відеогарнітура наступного покоління з більш точним, ніж у попередника, екраном Micro OLED та регульованою діоптрією для людей, які носять окуляри. Гарнітура підключається до дрону за бездротовою технологією DJI O3+. Це дозволяє транслювати картинку в режимі реального часу у форматі 1080p зі швидкістю до 100 кадрів за секунду. Затримка складає 30 мс, а максимальна дальність зв’язку – 10 км.

Пульт дистанційного керування DJI Motion Controller дає оператору можливість виконувати складні маневри однією рукою, наприклад, негайно гальмувати та зависати під час польоту. На пульті є окрема кнопка, яка автоматично повертає дрон на місце його запуску.

DJI Avata доступний на сайті компанії та в різних роздрібних магазинах за ціною 629 доларів за сам дрон або 1 388 доларівза комплект із DJI Goggles 2 та DJI Motion Controller.