Суперкар помітили під час швидкісних заїздів на найскладнішій частині треку — Північній петлі (Nordschleife). Фото та відео зафіксував автомобільний фотограф Bas Fransen, який поділився своїми враженнями в соцмережах. За його словами, того дня він міг стати свідком спроби встановлення нового рекорду кола.

До обговорення одразу долучився і професійний гонщик Misha Charoudin, який натякнув на можливий час — близько 6 хвилин 15 секунд. Якщо ця цифра підтвердиться, це може означати серйозний прорив у світі трекових автомобілів і потенційне оновлення списку найшвидших машин на Нюрбургрингу.

Сам Ford GT Mk IV — це не звичайний дорожній автомобіль, а спеціальна трекова версія, створена у вкрай обмеженій кількості. Під капотом — бітурбований двигун EcoBoost потужністю близько 800 кінських сил, який працює в парі з гоночною трансмісією. Така конфігурація робить автомобіль максимально орієнтованим на швидкість і керованість у складних умовах треку.

Випущено лише 67 таких машин, і кожна з них коштувала приблизно 1,7 мільйона доларів. Це не просто колекційний екземпляр, а справжній інструмент для встановлення рекордів, створений без компромісів щодо комфорту чи повсякденного використання.

Поки що офіційного підтвердження нового рекорду немає, однак сама поява такого автомобіля на трасі вже викликала хвилю обговорень. Якщо результати заїзду підтвердяться, Ford GT Mk IV може закріпити за собою статус одного з найшвидших автомобілів, які коли-небудь підкорювали Нюрбургринг.

Радіус небесного тіла становить 1,22 радіуса Землі, а маса, за оцінками дослідників, перебуває в межах 1,5–3 мас Землі. Один оберт навколо зорі планета здійснює за 37,2 години. Така коротка орбіта означає, що TOI-4616 b розташована дуже близько до свого світила — зорі класу M4 із масою близько 0,188 маси Сонця. Вік системи оцінюється приблизно в 300–800 мільйонів років.

Температура на поверхні планети сягає близько 250 °C, а потік випромінювання, який вона отримує, приблизно у 40 разів перевищує земний. За таких умов первинна воднево-гелієва атмосфера, успадкована від протопланетної хмари, ймовірно, була втрачена під дією зоряного вітру на ранніх етапах еволюції.

Водночас, на думку авторів дослідження, TOI-4616 b могла зберегти так звану вторинну атмосферу. Її джерелом можуть бути вулканічна активність і дегазація надр — процеси, які могли посилитися після того, як зоря перейшла у стабільну фазу головної послідовності та рівень випромінювання знизився.

Ймовірність помилкової ідентифікації планети, розрахована за допомогою інструмента TRICERATOPS, становить 0,0135. Це нижче порогового значення 0,015, що дозволяє вважати TOI-4616 b підтвердженим об’єктом. Система також отримала статус «еталонної» для порівняльних досліджень.

Архівні спостереження зорі TOI-4616 ведуться з 1954 року, що дало змогу астрономам детально визначити її характеристики. Найближчим часом плануються спостереження за допомогою James Webb Space Telescope, який дозволить провести спектральний аналіз атмосфери планети та перевірити теоретичні моделі її еволюції в умовах інтенсивного радіаційного впливу. Наукову статтю опублікували на сервері препринтів arXiv.

Нова версія HarmonyOS отримала оновлений візуальний стиль інтерфейсу. У системі з’явилися ефекти скломорфізму (glassmorphism) та додаткові світлові елементи, які формують напівпрозорі панелі й забезпечують плавні переходи між вікнами. Такий підхід відповідає сучасним тенденціям дизайну інтерфейсів.

Окрім візуальних змін, оновлення включає оптимізацію продуктивності. Розробники покращили плавність анімацій, підвищили стабільність роботи системи та оптимізували взаємодію застосунків. За попередніми результатами тестування, HarmonyOS 6 демонструє стабільнішу роботу порівняно з попередньою версією.

До списку пристроїв увійшли останні покоління смартфонів Huawei: серії Mate 80, Mate 70, Mate 60, складні моделі Mate X7, X6 та XT, а також лінійки Pura 80 і Pura 70. Крім того, оновлення тестується на пристроях серії nova 15. Планшети також отримали доступ до нової системи — зокрема MatePad Pro, MatePad Air, MatePad 11.5 та кілька спеціалізованих версій пристроїв 2025–2026 років.

Ідея створення Raider виникла не на порожньому місці. Інженери надихалися ралійними машинами, зокрема модифікованим пікапом Triton, який здобув перемогу в Asia Cross Country Rally минулого року. Саме цей досвід допоміг зрозуміти, як має поводитися автомобіль у справжніх екстремальних умовах.

Розробка Mitsubishi Triton Raider відбувалася за участі австралійських інженерів, адже місцеві дороги та бездоріжжя — одні з найскладніших у світі. Фінальні випробування витривалості проходили в гірському регіоні Flinders Ranges, де автомобіль перевіряли на міцність у пилюці, камінні та високих температурах.

Зовні новинка не виглядає надто агресивно — принаймні, судячи з першого тизера. Очікується, що за основу взяли версію Mitsubishi Triton GSR, а зміни в дизайні досить стримані. Найпомітніша деталь — затемнена нижня частина переднього бампера. Решта елементів, таких як масивна решітка радіатора, розширені колісні арки та спортивна дуга в кузові, залишилися майже без змін. У порівнянні з більш яскравими спецверсіями на кшталт Mitsubishi Triton Savana, новий Raider виглядає навіть стримано.

Втім, головні зміни приховані не у зовнішності. Очікується, що пікап отримає модернізовану підвіску з налаштуваннями під австралійські умови, додатковий захист днища та нові колеса з позашляховими шинами. Саме ці доопрацювання мають зробити його значно впевненішим на складному рельєфі.

Під капотом, ймовірно, залишиться перевірений 2,4-літровий дизельний двигун із подвійним турбонаддувом, який розвиває близько 200 кінських сил і забезпечує високий крутний момент. У парі з ним працюватиме автоматична коробка передач та фірмова система повного приводу Super Select 4WD-II, яка вже добре зарекомендувала себе в попередніх моделях.

Офіційна поява Mitsubishi Triton Raider у дилерів в Австралії очікується вже найближчим часом, і модель займе позицію флагмана в лінійці. Вартість, за прогнозами, буде вищою за нинішню топову версію GSR, що підкреслює її преміальний статус у сегменті утилітарних пікапів.

Конкуренція обіцяє бути серйозною. Серед головних суперників — Nissan Navara Pro-4X Warrior, Isuzu D-Max Blade, Toyota Hilux Rugged X, Kia Tasman X-Pro, Ford Ranger Tremor та Mazda BT-50 Thunder. Усі вони вже зарекомендували себе як серйозні гравці у світі позашляхових пікапів, тому новому Raider доведеться доводити свою силу не лише на папері, а й у реальних умовах.

У підсумку, Mitsubishi робить ставку не на яскравий дизайн, а на витривалість і практичність. І якщо всі заявлені доопрацювання справді покажуть себе в дії, Raider має всі шанси стати одним із найцікавіших пікапів для тих, хто шукає справжній автомобіль для пригод.

Ключ до розгадки цієї планети — її дивна хімія та щільність. Вона приблизно у 1,6 раза більша за Землю, але водночас має надто низьку густину для класичної кам’янистої планети. Це змусило вчених шукати інше пояснення її будови. Дослідники з University of Oxford дійшли висновку, що під атмосферою L 98-59 d приховується глибокий океан розплавленої породи, який активно взаємодіє з газовою оболонкою.

Цей магмовий шар відіграє важливу роль у формуванні атмосфери. Він здатен утримувати значні запаси сірки, яка поступово потрапляє у верхні шари атмосфери. Саме тому в ній фіксують сполуки сірки, зокрема діоксид сірки. Спостереження, проведені за допомогою James Webb Space Telescope, підтвердили наявність цих газів і допомогли зрозуміти їх походження.

Особливість цієї планети ще й у тому, що її атмосфера залишається відносно щільною, попри мільярди років еволюції. Вчені пояснюють це тим, що магмовий океан не лише накопичує речовини, а й стабілізує атмосферу, уповільнюючи втрату газів у космос. Якби внутрішня структура планети була повністю твердою, вона, ймовірно, вже давно втратила б більшу частину своєї газової оболонки.

Дослідження також показують, що L 98-59 d не завжди виглядала так, як сьогодні. Ймовірно, на початку свого існування це був значно більший і «легший» світ із великою кількістю летких речовин. З часом частина атмосфери випарувалася, але залишкового тепла та гравітаційних впливів виявилося достатньо, щоб підтримувати розплавлений стан надр протягом майже п’яти мільярдів років.

Цікаво, що така стадія розвитку характерна для молодих кам’янистих планет. Вважається, що і Земля, і Марс колись мали глобальні океани магми, які згодом охололи. У випадку L 98-59 d цей етап ніби «законсервувався», даючи вченим унікальну можливість зазирнути в далеке минуле планетної еволюції.

Попри наукову цінність, ця планета навряд чи придатна для життя. Високі температури та насичена сіркою атмосфера роблять її вкрай ворожою для будь-яких відомих форм життя. Однак вона допомагає краще зрозуміти, як формуються та змінюються планети, а також які умови можуть впливати на їхню придатність до життя.

У майбутньому нові космічні місії, зокрема Ariel, дозволять детальніше дослідити атмосфери подібних світів. Це допоможе з’ясувати, чи є L 98-59 d рідкісним винятком, чи ж представником цілої нової категорії планет, які досі залишалися поза увагою астрономів. Дослідження опубліковане в журналі Nature Astronomy.