Дослідники знайшли раніше невідомий сигнальний шлях, що бере участь у розвитку псоріазу та екземи. Він може стати потенційною мішенню для нових лікарських препаратів, призначених для їхнього лікування. Псоріаз та екзема (атопічний дерматит) — запальні захворювання шкіри, які важко піддаються лікуванню. Для створення ефективних ліків необхідно точно знати, як і чому ці захворювання виникають.

Фахівці з генетики та досліджень астми з Дитячої лікарні Цинциннаті (США) наблизилися до розуміння молекулярних механізмів розвитку запальних захворювань шкіри та відкрили новий сигнальний шлях, який бере участь у створенні захисного бар’єра шкіри. Результати дослідження представили в журналі Cell Reports.

Головна функція шкіри – захисна – здійснюється завдяки взаємодії безлічі сигнальних білків. На мембранах кератиноцитів (основні клітини епідермісу шкіри) є білок CARD14 . Вченим вже було відомо, що він зв’язується з транскрипційним фактором NF-κB , який бере участь у регуляції імунної системи. Порушення роботи NF-κB призводить до аутоімунних, запальних або онкологічних захворювань, у тому числі до псоріазу та екземи, якщо CARD14 надмірно або недостатньо активує NF-κB.

Однак цей сигнальний шлях виявився не єдиним важливим фактором підтримки захисного бар’єра шкіри. Вчені виявили, що CARD14 може зв’язуватися з ще одним фактором транскрипції — MYC. Він відіграє важливу роль у підтримці гомеостазу шкіри, стимулює оновлення стовбурових клітин та утворення нових кератиноцитів. Дослідження показало, що CARD14 безпосередньо взаємодіє з MYC. Це призводить до його активації, що стимулює утворення нових клітин та посилює механічний захист шкіри.

Люди з псоріазом чи екземою білок CARD14 зазвичай дефектний. Вважається, що якщо його недостатньо, то розвивається екзема, а якщо надто багато – псоріаз. Раніше це пояснювалося взаємодією CARD14 з NF-κB. Проте нове дослідження показало, що у підтримці захисного бар’єра шкіри задіяні одразу два механізми.

По-перше, взаємодія CARD14 та NF-κB забезпечує протимікробний захист шкіри, оскільки NF-κB регулює роботу імунної системи. По-друге, сигнальний шлях CARD14-MYC за рахунок оновлення епідермісу забезпечує механічний захист шкіри, який важливий і для запобігання розвитку запальних захворювань.

Вчені також зазначили, що сигнальний шлях CARD14-MYC може впливати не тільки на здоров’я шкіри, але ще на розвиток астми або еозинофільного езофагіту (запалення стравоходу), якщо взаємодія цих білків порушена у тканинах дихальних шляхів або стравоходу.

Зараз автори дослідження займаються пошуком малих молекул, якими можна регулювати сигнал між CARD14 та MYC. Їхня мета — знайти нові лікарські засоби. Виявлення раніше невідомого механізму, що бере участь у розвитку псоріазу та екземи, відкриває нові можливості у пошуку та розробці терапевтичних підходів для лікування цих захворювань.

Крихітні фрагменти мікропластику проникають глибоко всередину нашого організму у значних кількостях, в основному через їжу та напої. Нещодавно вчені знайшли простий та ефективний спосіб їх видалення з води.

Команда з Медичного університету Гуанчжоу та Університету Цзінань у Китаї провела випробування як м’якої, так і жорсткої водопровідної води (яка багатша на мінерали), додаючи нанопластик і мікропластик (НМП) перед кип’ятінням рідини, а потім відфільтровуючи будь-які осади.

У деяких випадках до 90 відсотків НМП було видалено в процесі кип’ятіння і фільтрації, хоча ефективність варіювалася залежно від типу води. Звичайно, великою перевагою є те, що більшість людей можуть зробити це, використовуючи те, що вже є на їхній кухні.

«Ця проста стратегія кип’ятіння води може «знезаразити» НМФ з побутової водопровідної води і має потенціал для нешкідливого зменшення надходження НМФ в організм людини через споживання води», — пишуть дослідники у своїй статті, опублікованій у лютому.

Більша концентрація НМФ була видалена зі зразків жорсткої водопровідної води, яка природним чином утворює вапняний наліт (або карбонат кальцію) при нагріванні. Крейдяна речовина, яку зазвичай можна побачити всередині кухонних чайників, утворюється на поверхні пластику, оскільки зміни температури витісняють карбонат кальцію з розчину, ефективно вловлюючи фрагменти пластику у вигляді кірки.

Навіть у м’якій воді, де розчинено менше карбонату кальцію, приблизно чверть НМП було виловлено з води. За словами дослідників, будь-які шматочки вкритого вапном пластику можна було видалити через простий фільтр, такий як сітка з нержавіючої сталі, що використовується для проціджування чаю.

Попередні дослідження вимірювали фрагменти полістиролу, поліетилену, поліпропілену та поліетилентерефталату у питній водопровідній воді, яку ми споживаємо щодня у різних кількостях. Щоб випробувати стратегію на міцність, дослідники додали ще більше нанопластикових частинок, кількість яких ефективно зменшилася.

«Вживання кип’яченої води, очевидно, є життєздатною довгостроковою стратегією для зменшення глобального впливу НМП», — пишуть дослідники. «Однак вживання кип’яченої води часто розглядається як місцева традиція і переважає лише в декількох регіонах».

Дослідницька група сподівається, що вживання кип’яченої води може стати більш поширеною практикою, оскільки пластик продовжує захоплювати світ.

Хоча досі точно невідомо, наскільки пластик шкодить нашому організму, він явно не є найздоровішою закускою. Пластик вже пов’язували зі змінами в мікробіомі кишківника та стійкістю організму до антибіотиків.

Команда, що стояла за цим останнім дослідженням, хоче побачити більше досліджень про те, як кип’ячена вода може утримувати штучні матеріали поза нашим тілом — і, можливо, протистояти деяким тривожним ефектам мікропластику, що з’являються.

«Наші результати підтвердили цілком здійсненну стратегію зменшення впливу НМП на людину і заклали основу для подальших досліджень з набагато більшою кількістю зразків», — пишуть автори. Дослідження опубліковане в журналі Environmental Science&Technology Letters.