Перше всеосяжне дослідження, що вивчає соціальні наслідки танення вічної мерзлоти в Арктиці. Міжнародна дослідницька група, очолювана Віденським університетом у співпраці з Технічним університетом Данії та Умеоським університетом, провела міждисциплінарне та трансдисциплінарне дослідження, щоб оцінити соціальні ризики, пов’язані з таненням вічної мерзлоти в арктичних регіонах.
Дослідження визначило п’ять основних зон ризику: інфраструктура, транспорт і ланцюги постачання, якість води, продовольча безпека та здоров’я. Дослідники підкреслили зростання ризиків через танення мерзлоти, включаючи підвищення загрози інфекційних хвороб, вивільнення забруднювачів і порушення ключових маршрутів постачання. Ці висновки були опубліковані у престижному журналі Communications Earth and Environment.
Танення вічної мерзлоти має значні наслідки як для арктичного довкілля, так і для його жителів. Окрім вивільнення значної кількості вуглекислого газу й метану, що посилює глобальні зміни клімату, танення впливає на засоби існування близько трьох мільйонів людей, які проживають у регіонах з вічною мерзлотою. Розуміння цих ризиків є критично важливим для розробки ефективної політики та впровадження адаптивних стратегій.
Основні ризики, виявлені в арктичних регіонах
Щоб визначити ці ризики, вчені вивчали чотири арктичні регіони в період з 2017 по 2023 роки в рамках проєкту “Nunataryuk”: Лонг’їрбюен (Шпіцберген, Норвегія), муніципалітет Аваннаата (Гренландія), район моря Бофорта та дельти річки Маккензі (Канада), а також Булунський район у Республіці Саха.
До складу команди увійшли інженери, фізики, а також спеціалісти з екології, соціальних наук і медицини.
«Всеосяжний аналіз ризиків став можливим завдяки інтенсивному обміну думками з місцевими зацікавленими сторонами та вченими, що вивчають вічну мерзлоту, і вперше включає не лише фізичні процеси, але й комплексний огляд соціальних наслідків танення ґрунтів вічної мерзлоти», — пояснює антропологиня та співдиректорка дослідження Сусанна Ґартлер із Віденського університету.
Інфраструктура, екосистеми та продовольча безпека
Дослідники визначили п’ять взаємопов’язаних ключових загроз: руйнування інфраструктури, порушення мобільності та постачання, зниження якості води, проблеми продовольчої безпеки, а також вплив хвороб і забруднювачів. Інфраструктура в прибережних районах, вздовж річок, у дельтах і гірських районах особливо вразлива.
Як повідомив один з учасників дослідження: «У мене є табір біля річки. Цього літа великий шматок землі біля моєї хатини обвалився в річку. Це страшно». Деякі ерозійні процеси проходять повільно, але в дельтових регіонах великі ділянки землі можуть обвалитися буквально за ніч.
Щодо здоров’я й екосистем, то особливе занепокоєння викликає вивільнення забруднювачів зі старих нафтових і газових свердловин. Історично промисловість залишала відходи в мерзлій землі, вважаючи, що ґрунт залишиться замерзлим назавжди, але глобальне потепління різко змінює цю ситуацію. У Канаді та інших регіонах, де населення значною мірою залежить від полювання та риболовлі, ерозія впливає на продовольчу безпеку: мисливські й рибальські хатини стають важкодоступними, ґрунти перетворюються на болото, а зсуви ґрунту (танення ярів) ускладнюють пересування.
У Лонг’їрбюені на Шпіцбергені танення мерзлоти також загрожує доступу до питної води, оскільки дамба головного джерела, озера Ісдаммен, побудована на мерзлому ґрунті. Це викликає серйозні занепокоєння щодо здоров’я та добробуту місцевого населення. У рамках подальшого проєкту ILLUQ науковці тепер досліджують комплекс питань, пов’язаних із вічною мерзлотою, здоров’ям і забрудненням.
