Значение веб-структуры для поискового продвижения сайтов?

Получение правильной веб-структуры является одним из ключевых аспектов оптимизации SEO, однако его зачастую игнорируют. Интернет-ресурс не должен быть беспорядочной коллекцией страниц и статей. Упорядоченный набор контента, несложный и пользователям, и  поисковым системам, помогает сделать поисковое продвижение сайтов эффективным.

Значение веб-структуры для поискового продвижения сайтов?

Строение веб-ресурса – это то, как сгруппировано содержимое (страницы и статьи). Оно широко известно как веб-архитектура и выступает за грамотное наполнение ресурса. Иными словами, это основа сайта.

Качественная веб-структура дает возможность пользователям легко перемещаться по страницам, а поисковикам – сканировать контент и понимать, о чем сайт.

Нужно думать о том, как страницы портала соотносятся одна с другой, каким образом они ответвляются от главной и группируются в полноценные каталоги.

При формировании веб-структуры необходимо учитывать следующие элементы:

  • URL-структуры;
  • меню навигации;
  • категоризацию;
  • интерлинки.

Правильно сформированная структура делает поисковое продвижение сайтов максимально результативным.

Как выглядит качественная веб-структура

Выше были перечислены критерии, отвечающие за хорошее построение:

  • группировка связанного по теме контента;
  • выделение наиболее главных страниц;
  • организация контента в соответствии с логической иерархией.

Перед тем, как углубиться в определение веб-структуры, рекомендуется посмотреть пример грамотной организации.

Контент размещен вокруг главных страниц, выходящих за пределы домашней. Благодаря логической иерархии есть возможность расширяться по мере роста сайта.

Данная веб-структура основана на концепции тематических кластеров. Они сосредоточены на одной теме и предоставляют несколько внутренних ссылок, чтобы удерживать читателей на одной странице.

Они представляют собой эффективный подход к структурированию портала, помогая группировать связанный контент по темам и создавать прочную внутреннюю структуру ссылок.

Ниже приведен пример тематического кластера со страницей столбца. 

Применение тематических кластеров дает преимущество в теме и имеет жизненно важное значение для обретения высшего рейтинга в поисковиках.

Как определить рабочую веб-структуру для SEO

Как сформировать веб-структуру, работающую для пользователей и поисковиков? Вот алгоритм для правильного определения веб-архитектуры:

  • исследовать темы и ключевые слова;
  • спланировать структуру ресурса и его иерархию;
  • учитывать URL-адреса веб-сайта;
  • тщательно разработать меню навигации;
  • анализировать глубину ключевых страниц;
  • найти и устранить проблемы с каннибализацией (на один ключ приходится несколько ссылок);
  • стратегически использовать внутренние ссылки;
  • создать HTML-карту портала.

Применяя эти правила по структурированию, владелец ресурса обретет функциональный инструмент для поискового продвижения сайтов.

Meizu 20 отримає 50-мп камеру із системою стабілізації нового покоління

У Мережі опубліковано перше живе фото перспективного флагмана Meizu 20. Телефон отримав камеру з трьома модулями, що окремо стоять. Чимось це схоже на виконання камери Samsung Galaxy S23.

Одночасно компанія опублікувала ряд нових тизерів, в яких відкриті подробиці про камеру та екран. Зокрема, йдеться про використання телефону 50-мегапіксельного сенсора з оптичним форматом 1/1,56 дюйма. Це може бути Sony IMX766 або IMX890, але другий варіант для флагмана Snapdragon 8 Gen 2 підходить більше.

Meizu зазначає, що в камері використовуватиметься система стабілізації SMA нового покоління, а швидкість фокусування збільшиться на третину порівняно з Meizu 18s. Що ж до екрана, то тут обіцяна кадрова частота 144 Гц. Прем’єра телефонів лінійки Meizu 20 очікується в середині березня , але вони вже стали хітом у Китаї.

Вчені вперше спостерігають «квазічастинки» в класичних системах

З моменту появи квантової механіки галузь фізики була розділена на дві окремі області: класичну фізику та квантову фізику. Класична фізика має справу з рухом повсякденних об’єктів у макроскопічному світі, тоді як квантова фізика пояснює дивну поведінку крихітних елементарних частинок у мікроскопічному світі.

Багато твердих тіл і рідин складаються з частинок, які взаємодіють одна з одною на близьких відстанях, що призводить до створення «квазічастинок». Квазічастинки — стійкі збудження, які діють як слабко взаємодіючи частинки. Поняття квазічастинок було введено в 1941 році радянським фізиком Левом Ландау і з того часу стало ключовим інструментом у вивченні квантової матерії. Деякі добре відомі приклади квазічастинок включають квазічастинки Боголюбова в надпровідності, екситони в напівпровідниках і фонони.

Дослідження нових колективних явищ з точки зору квазічастинок дало розуміння широкого розмаїття фізичних параметрів, особливо надпровідності та надтекучості, а нещодавно у відомому прикладі квазічастинок Дірака в графені. Але поки що спостереження та використання квазічастинок обмежуються квантовою фізикою: у класичному конденсованому середовищі швидкість зіткнень, як правило, занадто висока, щоб дозволити довгоживучі частинки подібні збудження.

Малюнок 1. Ліворуч: експериментальне вимірювання колоїдних частинок, що рухаються в тонкому мікрофлюїдному каналі. Частинки утворюють стабільні гідродинамічно пов’язані пари, що рухаються з однаковою швидкістю (стрілки). Ці пари є фундаментальними квазічастинками системи. Праворуч: моделювання гідродинамічного кристала, що показує пару квазічастинок (крайні ліві жовті та помаранчеві частинки), що поширюються в гідродинамічному кристалі, залишаючи за собою надзвуковий конус Маха збуджених квазічастинок. Кольори позначають величину збудження пари, а білий фон позначає їх швидкість.

Однак стандартну точку зору про те, що квазічастинки є виключно квантовою матерією, нещодавно оскаржила група дослідників із Центру м’якої та живої матерії (CSLM) Інституту фундаментальної науки (IBS), Південна Корея. Вони досліджували класичну систему, що складається з мікрочастинок, що рухаються в’язким потоком у тонкому мікрофлюїдному каналі. Коли частинки затягує потік, вони збурюють лінії струму навколо себе, тим самим діючи гідродинамічні сили одна на одну.

Примітно, що дослідники виявили, що ці далекосяжні сили змушують частинки організовуватися в пари (рис. 1 зліва). Це тому, що гідродинамічна взаємодія порушує третій закон Ньютона, який стверджує, що сили між двома частинками мають бути однаковими за величиною та протилежними за напрямком. Натомість сили є «антиньютонівськими», оскільки вони рівні й мають один і той же напрямок, таким чином стабілізуючи пару.

Велика популяція зчеплених попарно частинок натякала на те, що це довгоживучі елементарні збудження в системі — її квазічастинки. Ця гіпотеза була підтверджена, коли дослідники змоделювали великий двовимірний кристал, що складається з тисяч частинок, і дослідили його рух (Малюнок 1 праворуч). Гідродинамічні сили між частинками змушують кристал вібрувати, подібно до теплових фононів у коливальному твердому тілі.

Ці парні квазічастинки поширюються через кристал, стимулюючи створення інших пар через ланцюгову реакцію. Квазічастинки рухаються швидше, ніж швидкість фононів, і, таким чином, кожна пара залишає за собою лавину новоутворених пар, подібно до конуса Маха, який створюється позаду надзвукового реактивного літака (Малюнок 1 праворуч). Нарешті, всі ці пари стикаються одна з одною, що зрештою призводить до плавлення кристала.

Дослідники тестують розумні поверхні для покращення бездротового зв’язку

Це траплялося з будь-ким, у кого є мобільний телефон — переривання дзвінків або переривання зв’язку через те, що раптом послуга недоступна. Або ще гірше, шпилька про місцеперебування потрапляє на навігаційну програму. Дослідники з UBC Okanagan шукають способи покращити зв’язок мобільного телефону та можливості локалізації, досліджуючи «розумні» поверхні, які можуть відбивати сигнали від вежі до клієнтів, щоб покращити зв’язок. Розумна поверхня передбачає встановлення сітловідбивальних елементів на вікнах або панелях на будівлях у щільному міському середовищі.

Мета, каже доктор Анас Чаабан, полягає в тому, щоб покращити бездротові послуги для мільйонів канадців. Наразі, за його словами, існує понад 12 000 бездротових антенних опор. І все ж, відсутність стільникового зв’язку є загальною проблемою.

«Зростаюче використання мобільних технологій у всьому світі потребує досліджень, які розкривають потенційні нові підходи в рамках нашої що існує інфраструктури», — каже доктор Чаабан, доцент Інженерної школи Оканагана UBC. «Незважаючи на те, що вежі стільникового зв’язку розташовані на дахах великих міст і щодня обробляють дані та телефонний трафік мільйонів канадців, все ще існують прогалини в обслуговуванні».

Доктор Чаабан та його команда з лабораторії теорії зв’язку UBCO розробили схеми передачі, які включатимуть реконфігуровані інтелектуальні поверхні — розумні поверхні — у міських центрах, які слугуватимуть відбивачами в існуючих бездротових мережах.

Реконфігурована інтелектуальна поверхня (RIS) являє собою панель з безлічі окремих відбиваючих елементів, кожен з яких може змінювати вхідний сигнал і відображати його. Цією модифікацією можна керувати за допомогою електричного сигналу, який дає змогу RIS покращувати зв’язок або генерувати сигнали, корисні для визначення місцеперебування користувачів у мережі.

Дослідники розробили нову систему локалізації, де RIS може працювати як супутник для підвищення точності. Зробивши поверхню розумною, вона може передавати сигнали на стільникові телефони, які, своєю чергою, можуть використовувати ці сигнали для створення точної оцінки місця розташування, каже він. Точна оцінка місцеперебування корисна не лише для служб визначення місцеперебування, але й для покращення передачі від вежі до телефону за допомогою оптимізованих схем передачі з урахуванням місцеперебування, які також використовують RIS.

«Користувачі ніколи не очікують розриву виклику, а також очікують блискавичної швидкості передачі даних», — каже він. «Але для досягнення цієї мети мережі потребують постійного оновлення».

Дослідники перевірили свою теорію, використовуючи кілька модульованих RIS, які дозволяють одночасну локалізацію кількох користувачів з низькою складністю для кожної RIS. Вони також розробили та випробували схеми передачі з підтримкою RIS, які перевершують існуючі схеми.

«Ми змоделювали запропонований протокол локалізації та продемонстрували його ефективність на прикладі сценарію каньйону міської мікроклітинної вулиці», — пояснює він. «Протокол працює для кількох користувачів одночасно. Навіть у зонах з переривчастим обслуговуванням можна обмінюватися даними, знаходити користувачів і користуватися надійним з’єднанням».

6-річний LG V3 отримав Android 13 завдяки Lineage OS

Не так багато років тому компанія LG була одним із ключових гравців на ринку смартфонів. Незважаючи на те, що вона ніколи не могла досягти вершини, компанія зуміла зробити собі ім’я завдяки інноваційним технологіям. Особливо флагманські моделі, серія G, були найважливішими продуктами південнокорейського виробника. Однак сьогодні ситуація інша, оскільки LG припинила виробництво смартфонів, а ті моделі, які були на ринку, забуті. Незважаючи на це, LG V30 знову живе завдяки офіційній підтримці ОС Lineage.

LG V30 знову живе завдяки офіційній підтримці ОС Lineage

Для тих, хто, можливо, не знайомий з Lineage OS, це версія Android, яка пропонує безліч переваг для старіших пристроїв. Команда, яка розробила це програмне забезпечення, дозволила користувачам користуватися своїми старими телефонами довше, забезпечивши візуальне оновлення та найновіші функції безпеки. Останнім пристроєм, який виграв від цього, був LG V30.

LG V30 отримає офіційну підтримку від Lineage OS. Навіть у 2023 році апаратне забезпечення V30 все ще здатне безперебійно працювати з ОС Lineage, а його загальний дизайн залишається сучасним і візуально привабливим. Підтримка ОС Lineage доступна для всіх версій LG V30, включно з розблокованими моделями та моделями для певних операторів.

Оновлення програмного забезпечення вказано як LineageOS 20, яке базується на останній версії Android 13. Це досягнення, враховуючи, що офіційне програмне забезпечення для V30 було обмежено Android 9 у 2019 році, а підтримка закінчилася у 2020 році. Для тих, хто хоче спробувати з ОС Lineage на їхніх телефонах V30 або інших старих Android, ПЗУ можна завантажити безпосередньо з каталогу.

Хоча процес оновлення програмного забезпечення може вимагати деякого читання та зосередженості, він, безперечно, вартий зусиль. Відрадно бачити, що ОС Lineage продовжує підтримувати старіші пристрої, гарантуючи, що користувачі зможуть отримати максимум від своїх пристроїв навіть після того, як виробник припинить підтримку. Ми можемо лише сподіватися, що більше пристроїв, включно з іншими моделями LG, у майбутньому отримають таке ж ставлення від Lineage OS та інших користувацьких ПЗУ.

У безпілотниках DJI виявлено вразливі місця

Дослідники з Бохума та Саарбрюккена виявили вразливі місця в безпеці, деякі з них серйозні, у кількох дронах виробника DJI. Вони дозволяють користувачам, наприклад, змінювати серійний номер дрона або скасовувати механізми, які дозволяють органам безпеки відстежувати дрони та їхніх пілотів. У спеціальних сценаріях атаки дрони можна навіть збити дистанційно під час польоту. Команда на чолі з Ніко Шіллером з Інституту ІТ-безпеки Горста Гьорца Рурського університету Бохума, Німеччина, та професором Торстеном Хольцом, який раніше перебував у Бохумі, а тепер працює в Центрі інформаційної безпеки імені Гельмгольца CISPA в Саарбрюккені, представить свої висновки в мережі та Симпозіум із безпеки розподілених систем (NDSS). Конференція проходитиме з 27 лютого по 3 березня в Сан-Дієго, США.

Чотири моделі виставлені на випробування

Команда протестувала три дрони DJI різних категорій: маленький DJI Mini 2, середній Air 2 і великий Mavic 2. Пізніше IT-фахівці відтворили результати й для нової моделі Mavic 3. Вони надсилали апаратному та мікропрограмному забезпеченню дронів велику кількість випадкових вхідних даних і перевіряли, які з них спричиняли збій дронів або вносили небажані зміни в дані дронів, такі як серійний номер — метод, відомий як фаззинг. Для цього їм спочатку довелося розробити новий алгоритм.

«Часто ми маємо повне програмне забезпечення пристрою, доступне для цілей фаззингу. Але тут це було не так», — каже Ніко Шиллер. Оскільки дрони DJI є відносно складними пристроями, фазинг довелося виконувати в живій системі. «Після підключення дрона до ноутбука ми спочатку подивилися, як ми можемо з ним спілкуватися та які інтерфейси були доступні для цієї мети», — каже дослідник із Бохума. Виявилося, що більша частина зв’язку здійснюється через той самий протокол під назвою DUML, який надсилає команди дрону пакетами.Дослідники шукали прогалини в системі безпеки та ретельно досліджували внутрішню роботу дронів. Авторство: RUB, Marquard

Чотири серйозні помилки

Таким чином, фазер, розроблений дослідницькою групою, генерував пакети даних DUML, надсилав їх на дрон і оцінював, які вхідні дані спричинили збій програмного забезпечення дрона. Такий збій свідчить про помилку в програмуванні. «Однак не всі прогалини в безпеці призвели до збою», — каже Торстен Хольц. «Деякі помилки призвели до змін таких даних, як серійний номер». Щоб виявити такі логічні вразливості, команда поєднала дрон із мобільним телефоном, на якому запущено додаток DJI. Таким чином, вони могли періодично перевіряти додаток, щоб перевірити, чи не змінює фаззинг стан дрона.

Усі чотири перевірені моделі мали вразливі місця в безпеці. Загалом дослідники задокументували 16 вразливостей. Моделі DJI Mini 2, Mavic Air 2 і Mavic 3 мали чотири серйозні недоліки. По-перше, ці помилки дозволили зловмиснику отримати розширені права доступу до системи.

«Таким чином зловмисник може змінити дані журналу або серійний номер і приховати свою особу», — пояснює Торстен Хольц. «Крім того, хоча DJI вживає запобіжних заходів, щоб запобігти польотам дронів над аеропортами чи іншими зонами обмеженого доступу, такими як в’язниці, ці механізми також можуть бути відхилені». Крім того, група змогла розбити літаючі дрони в повітрі.

У майбутніх дослідженнях команда Bochum-Saarbrücken також має намір перевірити безпеку інших моделей дронів.

Дані про місцеперебування передаються незашифрованими

Крім того, дослідники вивчили протокол, який використовують дрони DJI для передачі місцеперебування дрона та його пілота, щоб уповноважені органи, такі як органи безпеки або оператори критичної інфраструктури, могли отримати до нього доступ.

Шляхом зворотного проєктування мікропрограми DJI й радіосигналів, які випромінюють безпілотники, дослідницька група вперше змогла задокументувати протокол відстеження під назвою «DroneID». «Ми показали, що дані, що передаються, не шифруються, і що практично будь-хто може прочитати місцеперебування пілота та дрона за допомогою відносно простих методів», — підсумовує Ніко Шиллер.

Exit mobile version