Телескоп LST-1 із Масиву черенківських телескопів «здійснив» своє перше наукове відкриття. За допомогою телескопа астрономи засікли потужне випромінювання від квазара OP 313, що зробило цей об’єкт найдальшою високоенергетичною активною галактикою з відомих нам.

Активні галактики — галактики, ядра яких виділяють велику кількість енергії через процеси, що відбуваються навколо їх надмасивної чорної дірки. Квазари — один із типів активних ядер галактик.

Їх рідко вдається засікти в діапазоні високих енергій, тому що речовина акреційного диска послаблює високоенергетичне випромінювання: найкраще їм поглинаються фотони з найвищими енергіями. До того ж чим далі об’єкт, тим більший вплив встигає надати позагалактичне фонове світло (EBL) на його високоенергетичне випромінювання, яке «летить» до нас. Позагалактичним фоновим світлом називають сумарне випромінювання об’єктів за межами нашої галактики Чумацький Шлях.

Телескоп LST-1 веде спостереження в діапазоні від 20 до 150 гігаелектронвольт, в якому потоки високих енергій менше схильні до впливу фонового світла. На початку місяця, 1 грудня 2023 року, астрономи, які працюють із телескопом LAT у складі гамма-телескопа «Фермі», повідомили про зміну активності джерела OP 313 – посилилося його гамма-випромінювання.

Протягом чотирьох днів з 10 по 14 грудня телескоп LST-1 вів спостереження за об’єктом. Вчені «зловили» випромінювання понад 100 гігаелектронвольт. Тобто енергія цих фотонів у мільярд разів вища, ніж енергія видимого світла. Так OP 313 став десятим у списку відомих високоенергетичних квазарів.

Щобільше, при червоному зміщенні 0,997 він до того ж найдальший подібний об’єкт і друге джерело високоенергетичного випромінювання. Червоне усунення 0,997 означає, що світло від цього квазара йшло до нас приблизно вісім мільярдів років.

Важливо навіть не відкриття, а те, що телескоп LST-1, який зараз вводять в експлуатацію, довів свою ефективність. Це прототип Великого телескопа (Large-Sized Telescope, LST), одного з трьох типів телескопів у складі Масиву черенківських телескопів — міжнародного проекту створення нового покоління інструментів для дослідження гамма-випромінювання у великому діапазоні. Частина з них буде розташована у Північній півкулі, частина – у Південній.

Прототип LST-1 — представник північної групи телескопів, за допомогою якої астрономи в першу чергу шукатимуть позагалактичні об’єкти низьких енергій. Після завершення введення в експлуатацію він стане першим у складі Масиву черенківських телескопів. Крім високої чутливості, важлива особливість цих телескопів – їхня рухливість. Вони можуть змінити положення менш ніж за 20 секунд, що дозволить вивчати транзієнтні події, наприклад, гамма-сплески. Отже, очікується цілої серії нових відкриттів.

Астрономи, які працюють із космічним телескопом «Хаббл», опублікували нове зображення кульового зоряного скупчення NGC 2210, яке нагадує сніжок. 

NGC 2210 розташоване в галактиці Велика Магелланова Хмара, на відстані 158 тисяч світлових років від Землі. Його відкрив майже 200 років тому знаменитий англійський астроном Джон Гершель, проте через величезну відстань дослідникам не вдавалося як слід розглянути NGC 2210. З цим завданням впорався космічний телескоп «Хаббл», запущений 33 роки тому.

Найцікавіше в NGC 2210 – вік. Він становить 11,6 мільярда років. Здається, що скупчення неймовірно старе, адже воно утворилося лише через два мільярди років після Великого вибуху. Але насправді воно надзвичайно молоде в порівнянні з іншими. 

Апарат SLIM (Smart Lander for Investigating Moon) 25 грудня 2023 успішно здійснив маневр, вийшов на еліптичну навколомісячну орбіту, після чого передав свої перші зображення місячної поверхні на Землю. Японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA) опублікувало їх у соціальній мережі Х.

Згідно з планом, апарат SLIM довжиною 2,7 метра повинен спробувати прилунити на природний супутник Землі 19 січня 2024 року.

Якщо посадочному модулю це вдасться, успіх стане історичним: на сьогодні лише чотири країни — Радянський Союз, США, Китай та Індія — робили м’яку посадку апарата на Місяць.