Автори нового дослідження виявили три фактори, відповідальні за так званий алкогольний блекаут — найпоширеніший наслідок вживання спиртних напоїв, коли людина стикається з провалами в пам’яті.

Колектив вчених із Центру профілактичних досліджень Едни Беннетт Пірс та з факультету біоповедінкового здоров’я Університету штату Пенсільванія в США поставив за мету з’ясувати, чи передбачає те, як люди п’ють спиртне, провали в пам’яті, спричинені алкоголем. Про свої висновки вони розповіли у статті для журналу Alcoholism: Clinical and Experimental Research.

Порушення пам’яті — поширений наслідок вживання алкоголю: за даними дослідження 2022 року, із 1700 студентів коледжів приблизно 80% повідомили як мінімум про один епізод блекауту. П’ючий при цьому залишається у свідомості (до певного моменту), взаємодіє з оточуючими, а вранці частково чи повністю не пам’ятає, що відбувалося ввечері.

Крім самих періодів амнезії, людина може мати справу з симптомами психічних і поведінкових  розладів і натомість споживання спиртного. Тому розуміння причин, що викликають такі провали в пам’яті, допоможе запобігти шкоді від зловживання алкоголем.

Автори попередніх наукових праць дійшли висновку, що кількість випитого не єдиний фактор, що провокує втрату пам’яті. Щоб з’ясувати інші причини і не покладатися лише на самозвіти людей, що питають, американські вчені використовували наручні датчики трансдермальної концентрації алкоголю BACtrack Skyn. Вони вимірюють біомаркери інтоксикації у реальному часі.

У дослідженні брали участь 79 студентів великого університету на північному сході Сполучених Штатів, схильних до «ризикованого» вживання алкоголю, віком від 18 до 22 років. Усі пройшли невелике базове опитування та відвідали лабораторію, де їм видали датчики, які потрібно було носити з 17:00 четверга до ранку неділі протягом місяця. Також добровольці щоранку заповнювали анкети про те, чи пили вони напередодні та, чи пам’ятають події вечора.

Сума винагороди для однієї особи склала до 75 доларів, ще була можливість виграти одну з восьми подарункових карток на 100 доларів за участь в експерименті.

За час дослідження вчені зареєстрували 486 епізодів розпивання спиртного та 147 епізодів амнезії. Понад дві третини (69,3%) студентів хоча б раз зіштовхнулися з «блекаутом». Для перевірки гіпотези вчені побудували багаторівневі логістичні моделі та вивчили, як окремі показники трансдермальної концентрації алкоголю – швидкість та тривалість її зростання, а також досягнення піка – пов’язане з провалами у пам’яті.

“Наша гіпотеза повністю підтвердилася. Ми визначили три біомаркери наростаючої інтоксикації алкоголем — швидкість її досягнення, тривалість і пікове значення, які передбачають ймовірність настання „блекауту“ у студентів коледжів, які п’ють. Результати підтверджують думку про те, що те, як людина п’є, є важливим для прогнозування ризику алкогольних провалів у пам’яті», — розповіли вчені.

Так, у дні, коли у крові учасників швидко зростали показники алкогольної інтоксикації, ризик провалів у пам’яті збільшувався у 2,69 раза; коли пікові значення концентрації алкоголю були найвищі — у 2,93 раза; коли показники інтоксикації наростали тривало (йдеться про кількість годин розпиття алкоголю) – у 4,16 раза. Якщо мали місце всі три фактори, то значну кореляцію з «блекаутами» показала лише тривалість досягнення інтоксикації.

«Щоб знизити ризик [провалів у пам’яті], важливо враховувати те, як людина вживає алкоголь, а не лише його кількість. Для прогнозування алкогольної амнезії важлива і швидкість інтоксикації, і її пікові значення, і час, протягом якого п’є досягає піка. Ці предиктори мають значення для профілактики», – констатували вчені.

Вони також наголосили на деяких обмеженнях дослідження: невелика кількість учасників, причому більшість — білі (86,1%) та дівчата (55,7%); дні проведення експерименту — один місяць, на який припали День святого Патрика (пов’язаний із розпиванням спиртного) та великодні вихідні (студенти, як правило, їдуть додому, де п’ють менше). Крім того, датчики могли пропустити дні з менш інтенсивним вживанням алкоголю. Зрештою, деякі молоді люди під час проходження ранкового опитування, коли вони ще не зустрілися з друзями та не обмінялися враженнями про вечірку, могли не усвідомити, що не пам’ятають певних моментів.

Жителі Каліфорнії мали вихідні за вихідними прохолодною, штормовою погодою, і Сьєрра-Невада була благословлена ​​здоровим сніговим покривом. Але реальність така, що навіть останні кілька місяців було на 2 градуси вище середнього. Планета переживає жахливу смугу рекордної спеки: березень став 10-м місяцем поспіль, коли середня глобальна температура була найвищою за всю історію.

Це було б шокуюче, якби це не було таким передбачуваним. Незважаючи на все, що ми знаємо про наслідки спалювання викопного палива, людство все ще рухається в неправильному напрямку з самознищенням. Минулого року забруднення парниковими газами піднялося до нового максимуму, збільшившись на 1,1% порівняно з попереднім роком.

Якщо 10 місяців рекордної спеки недостатньо, щоб підштовхнути світових лідерів до кризи, то важко сказати, що станеться.

Це має бути миготливе червоне попередження про те, що ми вступаємо на нову небезпечну територію та маємо змінити курс. У нас є технологія відновлюваної енергії, але вона впроваджується надто повільно, щоб захистити людей, тварин і рослини від неприйнятного рівня страждань.

Концепція вищої середньої глобальної температури не малює справжньої картини наслідків, які хвилі сильної спеки, посухи, шторми, лісові пожежі та інші кліматичні катаклізми мають на землі. У деяких громадах справи значно гірші за середні. І приклади знайти неважко. Фенікс минулого року зафіксував 31 день поспіль з температурою 110 градусів. Представники округу Марікопа підтвердили понад 600 смертей, пов’язаних зі спекою, у 2023 році, побивши рекорд попереднього року.

У Техасі Panhandle цього року сталася найбільша лісова пожежа в історії штату, яка спалила понад 1 мільйон акрів і вбила тисячі худоби. На Африканському Розі громади, які переживають кризу голоду після трьох років посухи, минулого року постраждали від проливних дощів і повеней, які забрали життя сотень людей у ​​Сомалі, Кенії, Ефіопії та Танзанії.

Хоча ці катастрофи відповідають прогнозам вчених щодо підвищення температури, деякі стурбовані тим, що стрибок глобальної температури, який почався минулого літа, є ознакою того, що потепління може прискорюватися. Ми вже перебуваємо на межі підвищення глобальної температури на 2,7 градуса (1,5 градуса за Цельсієм), обмеження, яке фактично кожна нація на Землі погодилася триматися нижче, щоб запобігти катастрофічним наслідкам клімату.

Одна з найважливіших речей, яку американці можуть зробити прямо зараз, — це реалізувати свою політичну владу на виборчій урні, вимагаючи від лідерів усіх рівнів влади вжити серйозних заходів щодо зміни клімату або залишитися поза посадою.

Цього року ставки особливо високі. Колишній президент, який має, мабуть, найгірший кліматичний рекорд в історії США, скасувавши понад 100 заходів захисту навколишнього середовища, зіштовхується з президентом, який зробив для боротьби зі зміною клімату більше, ніж будь-хто до нього, навіть якщо цього все одно недостатньо. І все ж вибір має бути ясним, якщо ми хочемо припинити встановлення рекордів місяць за місяцем і рік за роком.