Іноді природа жартує. Не слабо, не натяками — а одразу в лоб. Наче хоче сказати: «А ну, розберіться самі». Так з’являються двоголові змії — на перший погляд, чудовиська, насправді — трагікомічні мутанти, яким і важко жити, і померти шкода.
Чому у змії може бути дві голови
Причин лише дві.
Перша – збій у розвитку ембріона. Буває у рептилій, птахів, людей. Так з’являються сіамські близнюки. Іноді розподіл завмирає на півдорозі, і виходить одне тіло, дві голови.
Друга – генетична мутація. Тут виною може бути будь-що: від фонової радіації до хімії в навколишньому середовищі. У країнах із поганою екологією таких змій знаходять частіше. Але й це не правило — просто збіг, який поки що не спростували.
Як вони живуть
Живуть погано. Дві голови – це два мозку. І кожен хоче повзти у свій бік. Координація? Її немає. Хижак встигне підійти тричі, поки одна голова вибирає вліво, а інша вправо.
Якщо у змії одна система травлення ще добре. Якщо дві – починається війна. Одна голова ковтає, друга намагається відібрати здобич, і часто кусає сусідку. Так, вони можуть гризтися між собою.
Іноді одна із голів бере владу. Друга – ведена. Начебто порядок. Але варто домінантною втратити орієнтацію — обидві гинуть з голоду чи стають легкою здобиччю. У дикій природі такі змії довго не виживають. Винятки – зоопарки та лабораторії, де їм створюють комфортні умови.
Найвідоміший випадок — каліфорнійська королівська змія на прізвисько «Ми». Жила в Сент-Луїсі, радувала публіку цілих вісім років, а після смерті стала опудалом. Сьогодні вона є наочним прикладом того, що еволюція вміє дивувати.
Як це виглядало у давніх
Символ двоголової змії відомий з давніх-давен. Ацтеки виготовляли скульптури у вигляді змій із двома головами. Найвідоміша — у Британському музеї. Основа – кедрове дерево. Поверх – тисячі шматочків бірюзи, раковин та червоного мінералу. Очі — зі смоли і, можливо, колчедана. Шкіра – яскраво-бірюзова, щелепи – розкриті.
Для ацтеків змія була більшою, ніж тварина. Це символ землі, підземного миру та переродження. Дві голови могли означати єдність протилежностей. Подарунок богам. Або – данина загарбникам. Передбачається, що цю скульптуру було подано Кортесу і потім вивезено до Європи.
Символізм та реальність
Міфи – міфами, але реальна двоголова змія – це не могутність, а трагедія. На відміну від героїчних гідр та змій Горинича, ці істоти – результат збою. У них немає шансів у природі, лише у вольєрі. І все ж кожна така істота — живий доказ того, наскільки складний і непередбачуваний світ біології.