Багатомовність як секрет довголіття мозку: нове масштабне дослідження відкриває унікальні переваги
Люди у всьому світі живуть довше, ніж будь-коли в історії. Проте разом із подовженням життя зростає й ризик вікових змін — як фізичних, так і когнітивних. Пам’ять, увага, здатність виконувати повсякденні завдання — усе це з часом може погіршуватися. Чому ж одні люди зберігають ясність розуму до глибокої старості, тоді як інші стикаються з помітним занепадом раніше?
Одна з відповідей, яку дедалі активніше обговорюють науковці, — багатомовність. Виявляється, знання двох або більше мов може стати важливим чинником, що уповільнює старіння мозку.
Мовне “тренування” мозку
Коли людина володіє кількома мовами, усі вони постійно активні в мозку. Під час розмови мозок має вибрати одну мову та пригальмувати інші, щоб уникнути плутанини. Такий процес — це щоденне тренування систем уваги та контролю.
Вибір потрібного слова, перемикання між мовами, пригнічення “зайвих” мовних структур — усе це поступово зміцнює нейронні мережі, які відповідають за когнітивну гнучкість. І, як припускають дослідники, саме цей тривалий досвід може слугувати захистом від вікових змін.
Нове дослідження: більше мов — більший ефект
Попередні роботи порівнювали когнітивні показники білінгвів і монолінгвів, проте результати були суперечливими. Нове ж дослідження, що охопило понад 86 000 людей у віці 51–90 років із 27 європейських країн, пропонує значно переконливішу картину.
Науковці застосували машинне навчання, аби оцінити так званий “біоповедінковий віковий розрив” — різницю між фактичним віком людини та тим, наскільки “старою” вона виглядає за своїми когнітивними та фізичними показниками.
Результат вразив:
- жителі країн з високим рівнем багатомовності рідше демонстрували ознаки прискореного старіння;
- монолінгви — навпаки — частіше здавалися “старшими” за свій справжній вік;
- знання хоча б однієї додаткової мови суттєво покращувало показники;
- володіння двома, трьома чи більшою кількістю мов давало ще сильніший позитивний ефект.
Найяскравіше ця тенденція проявлялася серед людей віком понад 75 років: багатомовні учасники демонстрували помітно кращу стійкість до вікових змін.
Ефект, що не залежить від освіти чи добробуту
Щоб виключити вплив соціально-економічних чинників, дослідники врахували безліч факторів: рівень освіти, економічний розвиток, міграцію, якість повітря, гендерну нерівність, політичну стабільність.
Навіть після всіх корекцій багатомовність залишалася потужним і незалежним предиктором здоровішого старіння. Це вказує на те, що саме мовний досвід, а не супутні умови, робить внесок у когнітивну стійкість.
Що відбувається у мозку багатомовних людей
Хоча дослідження не вивчало біологічні механізми напряму, інші наукові дані пропонують переконливе пояснення. Використання кількох мов активує так звану виконавчу функцію мозку — систему, відповідальну за концентрацію, контроль імпульсів та перемикання задач.
Є дані, що люди, які активно користуються двома мовами протягом життя, мають:
- більший об’єм гіпокампа — структури мозку, критичної для пам’яті;
- меншу схильність до атрофії мозкової тканини у старості;
- вищу стійкість до хвороби Альцгеймера та інших нейродегенерацій.
Іншими словами, багатомовність формує нейронний “резерв”, який довше підтримує мозок у доброму стані.
Мова як доступний інструмент довголіття мозку
Автори дослідження підкреслюють: багатомовність — не чарівна пігулка. Проте це один із небагатьох чинників, доступних майже кожному, що може реально вплинути на темп когнітивного старіння.
Нові результати демонструють: що більше мов людина використовує у повсякденному житті, то молодшим і стійкішим виглядає її мозок у похилому віці.
У світі, де населення швидко старіє, це відкриття може стати основою для нових підходів до підтримки когнітивного здоров’я — від освіти до соціальної політики. Можливо, настав час сприймати вивчення мов не лише як культурну чи професійну перевагу, а як інвестицію у власне довголіття.