23 липня 2024 року, стався найпотужніший у поточному циклі активності нашої зірки спалах на Сонці. Він був класу X14 і майже вдвічі перевершив за силою травневий спалах класу X8.7, після якого полярні сяйва спостерігали далеко на півдні нашої країни і в багатьох інших регіонах. На щастя, найпотужніший за багато років спалах стався на зворотному боці Сонця, що вберегло нас від наслідків.
Спалах 23 липня супроводжувався вражаючим корональним викидом маси з Сонця. Це хмара плазми – заряджених частинок, які здатні викликати збої в роботі радіозв’язку на Землі та в роботі супутників аж до їхнього повного пошкодження і навіть сходження з орбіти через розширення атмосфери Землі під впливом сонячного вітру. Оскільки спалах стався на зворотному боці Сонця, «постріл» КВМ пішов у порожній простір.
«Відповідно до класифікації GOES – це був найбільший спалах на сьогодні, – розповів Семюел Крукер (Samuel Krucker), провідний співробітник спектрометра і телескопа для отримання рентгенівських знімків (STIX) на SolO. – Інші великі спалахи, які ми виявили, сталися 20 травня 2024 року (X12) і 17 липня 2023 року (X10). Усі вони сталися зі зворотного боку Сонця».
Якби гігантська пляма, що породила спалах, на Сонці дивилася в бік Землі, а це лише питання синхронізації за часом обертання зірки, то нас вразила б геомагнітна буря потужніша за травневу. Полярні сяйва було видно далеко на півдні. З іншого боку, могла постраждати енергетична та інша інфраструктура планети, у чому індустріальної цивілізації мало хорошого.
Під впливом сонячного обурення магнітне поле Землі починає рухатися, що викликає наведення постійних струмів у протяжних металевих конструкціях — рейках, трубопроводах, лініях електропередач. Це створює критичне навантаження на електронне та електричне обладнання з ризиком аварій.
