До лютого цього року Уран і Нептун офіційно мали лише 27 і 14 супутників відповідно. Це набагато більше, ніж у Землі, Марса чи Плутона, але одночасно у кілька разів менше, ніж у Юпітера та Сатурна (дві ці планети мають пару сотень супутників). Однією з причин такого кількісного розриву з іншими планетами-гігантами є слабка вивченість супутникових систем Урана і Нептуна. Вони лежать у 19 і 30 разів далі від Сонця, ніж Земля, і в кілька разів далі, ніж п’ята та шоста планети. Якщо на орбітах навколо Сатурна та Юпітера працювали земні космічні зонди, то для сьомої та восьмої планети Сонячної системи такого не було. Космічні апарати, що швидко пролітали повз них, не мали можливостей для детального вивчення околиць цих планет.
Тепер астрономи з Інституту Карнегі (США) повідомили про виявлення ще одного супутника Урана, 28-го за рахунком, та двох нових супутників Нептуна, 15-го та 16-го. Астроном Скотт Шеппард (Scott S. Sheppard) зазначає, що це тьмяні супутники, коли-небудь відкриті у цих тіл. Їх вдалося виявити лише після спеціальної процедури комп’ютерної обробки зображень.
Супутник Урану наразі має тимчасове ім’я S/2023 U1. Така назва відображає дату першого знімка, на якому його зрештою змогли розрізнити (він був зроблений у листопаді 2023 року, але на обробку та перевірку пішов час). Його діаметр — лише вісім кілометрів, що робить його, мабуть, найменшою з місяців цієї планети. Повний оберт навколо планети-господаря це тіло робить за 680 земних діб. Постійне ім’я нового супутника буде призначено пізніше. За правилами, які діють цієї планети, його візьмуть із імен персонажів Шекспіра.
Два свіжовідкриті місяці Нептуна — S/2002 N5 і S/2021. Хоча з назв видно, що найстаріші знімки, на яких їх знайшли, відносяться до 2002 та 2021 років, це зовсім не означає, що їх відкрили на той час. Річ у тому, що простої фіксації об’єкта поруч із якоюсь планетою недостатньо для розуміння того, що це. В основному подібні об’єкти — тьмяні зірки на задньому фоні за планетою.
Щоб підтвердити, що йдеться саме про супутників, астрономи порівняли знімки різних років і, виходячи з них, передбачили місця, де можна знайти ці тіла у 2022 і 2023 році. Після таких спостережень можна було впевнено говорити про їхній статус супутників.
S/2002 N5 має 23 кілометри в діаметрі і робить один оберт навколо Нептуна за дев’ять земних років, тобто мова про супутника, дуже віддаленого від своєї планети. S/2021 N1 менше, тільки 14 кілометрів у діаметрі, і робить один оберт навколо Нептуна за 27 років. Постійні імена цих супутників за традицією будуть взяті з грецького пантеону.
Нові відкриття, швидше за все, є останніми для супутників настільки великих розмірів. Майже, напевно, Нептун і Уран мають ще чимало подібних тьмяних місяців на сильно витягнутих і віддалених від них орбітах. Проте розміри ще невідкритих тіл менші. Судячи з досвіду Юпітера та Сатурна, що знаходяться ближче до земних телескопів, там може бути чимало тіл розмірами менше ніж 8-10 кілометрів. Щоб побачити їх надійно, потрібні зонди на орбітах сьомої та восьмої планет або спеціальні спостереження космічних телескопів.