Місія BepiColombo здійснила третій обліт Меркурія

19 червня місія BepiColombo, що прямує до Меркурія, здійснила свій третій проліт повз найпотаємніший світ Сонячної системи. Цього тижня безстрашна космічна місія ще раз на короткий час побачила свій кінцевий пункт призначення, коли BepiColombo Європейського космічного агентства втретє пролетів повз Меркурій. Команда підтверджує, що космічний корабель у хорошому стані після прольоту та що всі прилади працювали, як планувалося.

«З прольотом все пройшло дуже гладко, і зображення з камер моніторингу, зроблені під час фази прольоту на близькому зближенні, були передані на землю», — сказав Ігнасіо Клеріго (ESA) у нещодавньому прес-релізі. «Хоча наступний проліт Меркурія відбудеться лише у вересні 2024 року, до цього часу все ще є проблеми, які потрібно вирішити».

BepiColombo пройшов всього за 236 кілометрів (147 миль) від Меркурія 19 червня о 15:34 EDT / 19:34 UT. Однак космічний корабель перебував у тіні планети під час максимального зближення, тому наведені тут зображення зроблені до або після прольоту. (Другий проліт 23 червня 2022 року був ще ближчим, лише за 200 кілометрів від поверхні.)

Напередодні прольоту цього тижня Європейське космічне агентство (ESA) 19 червня опублікувало раннє тизерне зображення. Зображення було зроблено камерою Mission Camera 1, яка була активна від 41 до 5 годин до найближчого зближення.

BepiColombo — це спільна місія ESA, Японського агентства аерокосмічних досліджень (JAXA) і ESA, запущена на ракеті Ariane 5 з Гвіанського космічного центру ESA 20 жовтня 2018 року. Потрапити у внутрішню частину Сонячної системи насправді досить складно через Глибока гравітаційна яма Сонця. BepiColombo здійснив обліт Землі 10 квітня 2020 року, а обліт Венери наприкінці 2020 року та в серпні 2021 року. Зараз він завершує серію з шести прольотів повз Меркурій, змінюючи свій шлях, готуючись до виходу на орбіту та початку наукових операцій.

Цей проліт був помітним як перший проліт із увімкненим лазерним висотоміром і радіонауковим експериментом. Хоча основною метою обльоту було втрата імпульсу під час підготовки до можливого прибуття космічного корабля на орбіту Меркурія, команда використала можливість перевірити та відкалібрувати прилади на борту.

Наукові цілі місії включають вивчення планети зсередини, включаючи її внутрішню структуру, локальну магнітосферу та екзосферу.

Ця місія також стане першою, яка перевірить другу передбачувану модифікацію орбіти Меркурія, передбачену загальною теорією відносності Ейнштейна. Загальна теорія відносності пояснила аномальну прецесію Меркурія в 1915 році. У 2018 році фізик Кліффорд Вілл використав цю теорію, щоб передбачити другу «химерність» орбіти Меркурія, надто непомітну, щоб її ще можна було побачити. Пружинний акселерометр працюватиме разом з радіонауковим експериментом, щоб знайти ефект.

Місія зробить ще три проходи повз Меркурій перед виходом на орбіту 5 грудня 2025 року; наукові операції почнуться в лютому 2026 року. Джерело

Exit mobile version