Національний науковий фонд США презентував серію знімків Сонця, зроблених сонячним телескопом ім. Денієла Іноуе (Daniel K. Inouye Solar Telescope, DKIST). Кожен піксель на зображенні відповідає 20 км сонячної поверхні. Це найдокладніші зображення нашої зірки. Що у цьому цікавого? Земна наука погано уявляє собі фізику процесів на Сонці і для неї кожен такий знімок – це шлях до дивовижних відкриттів.
У цілому нині вчені сходяться, що у основі «роботи» Сонця і зірок як бачимо, лежать закони квантової фізики. Імовірнісний характер квантово-механічних явищ (конкретно — тунельний ефект) дозволяє йти термоядерним реакціям усередині зірок повільно та вірно. Всупереч поширеній думці, тільки колосального тиску і температури в ядрі зірок недостатньо для запуску термоядерної реакції. Необхідний квантовий перехід, щоб протони водню подолали електромагнітне відштовхування та зблизилися до початку сильних взаємодій.
Центр плями на Сонці (умбра) і навколишнього півтіні (пенумбра)
Але це все дуже складна фізика. Детальні зображення Сонця з усіма його тонкими структурами (розмірами від півтисячі до півтори тисячі кілометрів) дозволяють точніше уявити модель конвективних процесів на нашій зірці і з найвищою точністю простежити за міграцією магнітних полів. Телескоп «Іноуе», як показали перші отримані ним зображення, може допомогти у розгадці циклічної активності Сонця та таємницю такої самої періодичної зміни його магнітних полюсів. Класична фізика в цьому цілком може допомогти і дані телескопа стануть для вчених найціннішим підмогою у цій справі.
Вогненний міст плазми, що з’єднує краї плями
Зрештою, це просто красиво. У максимальній роздільній здатності всі зображення можна знайти на сайті Національного наукового фонду США.