Рубрика: Технології

За статистикою, близько 50% населення живуть в прибережних районах. Це означає, що вони знаходяться під впливом багатьох факторів, таких як змінюючий клімат, зміна рівня моря, природні стихії. Oceanix запропонувала вирішити проблему, пропонуючи людям переселиться з материка на невеликі штучні острівці, які, за твердженням розробників, втілюють в собі принципи сталого розвитку. Жителі будуть забезпечені не тільки житлом, але і екологічною, відновлюваною енергією, питною водою, продуктами харчування. При цьому сама діяльність міста на воді не буде порушувати навколишню водну екосистему.

Структура міста буде складатися з окремих шестикутних поселень, кожне площею 12 гектарів. Таку площу зможуть заселити 1650 осіб. Шість таких поселень, об’єднавшись, створять більшу фігуру, чимось схожу на квітку. На такій «квітці» будуть жити до 10 тисяч чоловік. Шість квіток, з’єднавшись, створюють ще більш складну квіткову структуру із загальним населенням вже 60 тисяч.

Таке фантастичне місто презентував в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку автор проекту Бьярке Інгельс. Він упевнений, що його дітище надасть безцінну допомогти людям, які проживають в прибережній зоні з екстремальними умовами. Розробники стверджують, що плаваюче місто здатне протистояти урагану катастрофічної п’ятої категорії, який наповал валить дерева, значно руйнує будівлі і вимагає негайної евакуації населення.

Висота будівель не перевищуватиме сім поверхів. Така умова необхідна для збереження стійкого центру ваги. Крім того, будинки будуть звужуватися догори. За задумом, будівлі будуть знаходитися в тіні одна одної і таким чином захищатимуться від ультрафіолетового випромінювання.

В якості основного матеріалу планується використання бамбука, який, як відомо, росте стрімко. Така деревина приємна на дотик і, крім того, має гарні теплоізоляційні властивості. Енергію в місто будуть поставляти сонячні батареї, а також водяні і вітрові турбіни.

Але і це ще не все. Плавучі поселення будуть самі себе забезпечувати продуктами харчування, причому за задумом авторів — із застосуванням безвідходних технологій. Частина території острова, а саме 3 тисячі квадратних метрів буде засаджена сільськогосподарськими культурами.

Ідея, звичайно, цікава і приваблива. Але як же буде споруджуватися таке місто? Невже будівництво відбуватиметься в воді? Виявляється, розробники продумали все. Кожне шестигранне «селище» буде створюватися на суші, і тільки потім його виведуть на воду. Місто стане мобільною спорудою. Кріплення, що з’єднують шестикутники, настільки рухливі і гнучкі, що в подальшому при необхідності, наприклад, при виникненні несприятливих умов, місто можна пересунути з одного місця на інше.

Якщо ви думаєте, що населення плаваючих міст буде страждати від депресії, то помиляєтеся. Творці проекту впевнені, що люди не будуть відчувати себе самотніми, відірваними від великого світу, незатребуваними. Вони зроблять все, щоб жителі стали щасливими, живучи на воді. У них буде активне, насичене життя. Архітектори особливо постаралися для цього. На штучних островах розмістяться ринки, лазні, культурні установи, духовні заклади і взагалі все, що необхідно для повноцінного життя. Причому, як стверджує співзасновник «Океанікс» Марк Коллінз Чен, плаваюче місто не стане привілеєм тільки багатих, воно буде доступне для всіх, хто потребує.

Деякі футурологи пророкують, що в майбутньому суші на Землі буде менше, і місця для людства виявиться мало. Так ось, фантастичні плаваючі міста вирішать і цю проблему. Розробники запевняють, що вони стануть новою формою людського середовища проживання. Перший проект буде запущений на східній стороні Нью-Йорка.

Повідомляється, що компанія планує розширити своє меню стравами на рослинній основі McPlant і випробувати їх на кількох ринках вже в наступному році. Як зазначив гендиректор Кріс Кемпчінскі, регіони будуть самостійно приймати рішення про додавання McPlant в меню.

Відомо, що такий бургер був створений McDonald’s за підтримки виробника рослинного «м’яса» Beyond Meat. Так, компанія виступила в якості співавтора рослинної котлети, яка включена до складу McPlant.

Також з’ясувалося, що McDonald’s ще в минулому році тестував продаж страв з рослинним «м’ясом». У ресторанах в Канаді протягом декількох місяців були доступні для покупки бургери PLТ з котлетою від Beyond Meat. Його оцінили в 6,49 канадських доларів.

Минулого тижня у Великобританії, після 7-річного етапу будівництва, був вперше запущений новий експериментальний реактор термоядерного синтезу MAST (Mega Amp Spherical Tokamak). Ця споруда, що обійшлося в 55 мільйонів фунтів стерлінгів, є майданчиком для випробувань ряду технологій, які в майбутньому будуть працювати в реакторах промислового класу. Більш того, реактор MAST має вельми незвичайну для подібних реакторів конструкцію і його експлуатація повинна експериментально підтвердити деякі переваги цієї конструкції.

Реактори типу Токамак були основним напрямком в дослідженнях, які проводилися протягом декількох десятків років і пов’язаних з термоядерним синтезом. Ці споруди, що мають реакторну камеру в формі тора, містять сверхгорячей іонізований газ, плазму, що складається з ізотопів водню. Ця плазма утримується від контакту зі стінками камери реактора за допомогою найсильніших магнітних полів, а її розігрів до величезних температур здійснюється потоками мікрохвиль випромінювання або заряджених високоенергетичних частинок.

Конструкція реактора MAST є однією з варіацій типу Токамак. Його камера нагадує не пончик, а вилучену серцевину у яблука. Дослідники вважають, що така майже сферична форма камери реактора може забезпечити більшу стабільність плазмового шнура, більш надійно захистити плазму від забруднення сторонніми елементами і т.п. Але, на жаль, фізика і динаміка процесів термоядерного синтезу в камері такої форми є поки ще дуже маловивченою областю.

Відзначимо, що перший варіант реактора MAST був більш-менш успішно запущений і протестований в 1999 році, давши вченим багатообіцяючі результати. І новий реактор цього типу отримав велику потужність для нагрівання плазми, нові технології відведення тепла, що виділяється при термоядерному синтезі і безліч інших не менш важливих поліпшень. Відзначимо, що реактор MAST є не єдиним сферичним реактором, роботи над яким ведуться в Великобританії. Фахівці Лабораторії фізики плазми Прінстонського університету працюють над проектом NSTX (National Spherical Torus Experiment). Після чергового запуску цього реактора в 2016 році сталася аварія, пов’язана з магнітною системою реактора, і зараз цей реактор відновлюється і проходить чергову модернізацію.

Британські дослідники сподіваються, що модернізований реактор MAST стане останнім експериментальним термоядерним реактором. Наступним етапом уже стане спорудження демонстраційної термоядерної електростанції з реакторами сферичної конструкції. Цей проект, що отримав назву Spherical Tokamak for Energy Production був затверджений ще в минулому році, на його реалізації виділено фінансування в 220 мільйонів фунтів стерлінгів і, згідно з планами, запуск сферичних реакторів експериментальної електростанції повинен бути проведений в 2040 році.

Apple працює над додатком для годинника Apple Watch, яке допоможе людям з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) позбутися нічних кошмарів. Додаток Nightware вже схвалило Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів (FDA) США. Apple Watch будуть використовувати свої датчики, щоб моніторити серцевий ритм і рухи тіла під час сну. Ці дані будуть відправляти на сервер, де вони будуть порівнюватися з базовими профілем сну користувача. Якщо Nightware вирішить, що власнику годинника сниться кошмар, Apple Watch почне вібрувати і намагатиметься розбудити людину.

Звичайно, Nightware не може бути єдиним методом лікування ПТСР. Використовувати додаток потрібно під наглядом медичного фахівця.

У FDA розповіли, що годинник з Nightware тестували 30 днів в рандомізованому випробуванні за участю 70 пацієнтів. Повідомляється, що ті учасники, які використовували Apple Watch, дійсно показали поліпшення сну.

Вчені з Техасу створили самополивающийся ґрунт. Він здатен поглинати вологу з повітря вночі і віддавати її рослинам днем.

Дослідники додали в ґрунт суперабсорбуючий гель. Він складається з речовин, які можуть поглинати водяну пару з повітря і стискаються при зростанні температури вище 32 градусів за Цельсієм. Гель здатний поглинати до чотирьох грамів води на грам сухої речовини при відносній вологості повітря 90%. Коли температура підвищується, матеріал сам віддає вологу.

Вчені змішали гель з піщаним ґрунтом. Один грам такої суміші може поглинути 1,1 грама води з атмосфери з 90-відсотковою вологістю при 20 градусах за Цельсієм. Дослідники виростили редис в такому ґрунті. Виявилося, що його можна було не поливати в перші дні: паростки вижили і розвинулися.