Система стала повноцінно працювати після завершення державного проєкту з модернізації сейсмічного моніторингу, який офіційно ввели в експлуатацію у липні 2024 року. Відтоді в країні активно розгортають багатоканальну мережу оповіщення, яка включає спеціальні термінали, телебачення, мобільні застосунки та смартфони.

Сьогодні по всій країні встановлено понад 100 тисяч спеціалізованих пристроїв для приймання сигналів про землетруси. Через телебачення система вже працює в 11 провінціях, серед яких Юньнань, Сичуань та Сіньцзян, і охоплює понад 66 мільйонів домогосподарств. Ще понад 46 мільйонів людей користуються офіційним мінізастосунком у WeChat.

Найефективнішим способом визнано сповіщення безпосередньо на смартфони. Китайська сейсмологічна служба створила алгоритми, які дозволяють за лічені секунди визначати місцезнаходження великої кількості користувачів та надсилати їм точні попередження ще до того, як руйнівні хвилі досягнуть населеного пункту.

Смартфони Huawei та Xiaomi уже інтегрували офіційну державну систему попередження у свої операційні системи. Це означає, що користувачам не потрібно встановлювати окремі застосунки — функція працює автоматично та використовує перевірені дані від національних сейсмологічних служб.

Ефективність системи вже неодноразово підтверджувалася на практиці. Під час землетрусів у провінціях Аньхой, Нінся, Хебей та Гуандун у 2024–2025 роках попередження надходили сотням тисяч людей протягом кількох секунд після початку підземних поштовхів.

Особливо показовим став землетрус магнітудою 6,0 у Сіньцзяні в грудні 2025 року. Попередження було отримано більш ніж за 20 секунд до сильних поштовхів. У цей момент у лікарні міста Аксу медики саме проводили операцію. Завдяки завчасному сигналу персонал встиг зафіксувати обладнання та безпечно продовжити процедуру.

Ще один приклад стався в січні 2026 року, коли в провінції Ганьсу стався землетрус магнітудою 5,5. Тоді система надіслала понад мільйон попереджень, давши людям дорогоцінний час для евакуації та підготовки.

Китай продовжує розширювати мережу раннього оповіщення, роблячи її доступною для дедалі більшої кількості людей. Цей проєкт уже став одним із найбільших і найтехнологічніших у світі у сфері захисту населення від природних катастроф.

Компанія нещодавно оголосила, що ліцензує свою «неінвазивну» технологію інтерфейсу мозок-комп’ютер виробникам споживчої електроніки. Ідея полягає в тому, що нейротехнологію можна інтегрувати у звичайні пристрої — навушники, окуляри, головні пов’язки чи навіть кепки — без хірургічного втручання.

За словами Neurable, їхня система використовує штучний інтелект для аналізу мозкової активності та може оцінювати рівень концентрації людини під час роботи, гри або навчання.

Раніше компанія вже співпрацювала з аудіобрендом Master & Dynamic, створивши навушники MW75 Neuro LT, які нібито відстежують фокус уваги користувача та видають числовий «бал продуктивності». Вартість пристрою сягає близько 700 доларів, однак незалежних перевірок ефективності технології майже немає.

Скепсис викликають і технічні обмеження: неінвазивні інтерфейси мозок-комп’ютер часто страждають від шумів і неточності сигналів, що ставить під сумнів реальну точність таких вимірювань.

Окреме занепокоєння викликає й те, як саме може використовуватися зібрана інформація. Neurable має дослідницьке партнерство з Міністерством оборони США на суму близько 1,2 мільйона доларів, у межах якого вивчається когнітивний стан військових.

Експерти з нейроетики вже попереджають про потенційні ризики. Зокрема, колишній керівник напряму нейроетики в Georgetown University Medical Center Джеймс Джордано зазначав, що примусове використання подібних пристроїв може створити передумови для «дистопічного контролю поведінки».

Попри амбітні заяви, майбутнє таких технологій залишається невизначеним. Поки що незрозуміло, чи готові споживачі довірити свої найінтимніші когнітивні процеси пристроям, які ще перебувають на межі між наукою та експериментом. Технологія викликає побоювання. Експерти попереджають, що використання таких гаджетів може призвести до контролю поведінки, що порушує серйозні етичні питання. Джерело

На перший погляд Ace виглядає досить просто: це не людиноподібний робот із гнучкими руками чи складною моторикою, які зазвичай привертають увагу. У нього немає «людської пластики» рухів. Але те, чого йому бракує у фізичній витонченості, він компенсує тим, що справді вражає — здатністю миттєво аналізувати ситуацію і змінювати поведінку в реальному часі.

Під час гри робот показав, що здатен не просто «відбивати м’яч», а грати активно й агресивно. Він передбачав траєкторію ударів суперника і відповідав настільки точно, що іноді створював контратаки, які ставили гравців у складне становище. Але найцікавіше сталося тоді, коли ситуація раптово вийшла з прогнозованої моделі.

Один із ударів зачепив сітку і змінив траєкторію польоту м’яча. Для людини це момент часткової втрати контролю — потрібно миттєво «перебудуватися». І саме тут Ace продемонстрував те, що дослідники називають майже «надлюдською» реакцією: він скоригував рух за частки секунди і встиг відповісти так, ніби зміна траєкторії була передбачена заздалегідь.

У науковій роботі, опублікованій у журналі Nature, дослідники пояснюють, що штучний інтелект уже давно перевершує людей у цифрових іграх. Але реальний світ — зовсім інша історія. Тут є фізика, затримки, непередбачувані зіткнення і межі людської реакції. Саме тому настільний теніс став ідеальним полігоном: це гра, де все відбувається на межі швидкості й точності.

Вчені зазначають, що Ace — один із перших автономних системних роботів, який реально може конкурувати з професійними гравцями. Він не завжди перемагає, але демонструє рівень гри, який спостерігачі описують як «майже надлюдський». Особливо вражає те, як він перетворює захисні ситуації на атакувальні — фактично відповідаючи на сильні удари ще сильнішими.

І хоча це поки не означає, що роботи витіснять спортсменів із професійного спорту, сама тенденція вже помітна. Такі системи можуть стати інструментом тренування, аналізу і навіть допомоги тренерам, які працюють із гравцями високого рівня.

Ace — це не просто демонстрація технологій. Це приклад того, як штучний інтелект починає входити в сфери, де ще вчора вирішальну роль відігравала лише людська реакція, інтуїція і досвід.

Окрім візуальних змін інтерфейсу, оновлення HarmonyOS 6.1 також покращує продуктивність і додає нових віртуальних улюбленців, які постійно відображаються на екрані та дозволяють взаємодіяти з ними навіть у режимі очікування.

Крім того, з’явився оптимізований режим паралельного перегляду: деякі сторонні застосунки тепер підтримують роботу з двома вікнами в межах одного додатка. Це підвищує ефективність і робить, наприклад, зручнішим порівняння цін під час покупок або в інших сценаріях.

За даними компанії, новий процес дає змогу майже вдвічі підвищити ефективність вилучення літію порівняно з технологіями, які застосовувалися раніше. На початковому етапі батареї розбирають і піддають термічній обробці для видалення неметалевих компонентів. Потім матеріали, що залишилися, подрібнюють у так звану «чорну масу». З неї за допомогою гідрометалургійного методу літій виділяють у вигляді сполук, придатних для повторного використання у виробництві акумуляторів.

Особливістю нової технології є використання отриманого гідроксиду літію як одного з реагентів переробки, що, за розрахунками розробників, дає змогу скоротити вуглецевий слід на 40% порівняно з попередніми процесами.

Ініціатива узгоджується з державною програмою Японії, спрямованою на розширення внутрішнього циклу обігу матеріалів і зменшення залежності від імпорту стратегічної сировини. Наразі в країні переробляється близько 14% відпрацьованих літій-іонних батарей. Уряд планує збільшити цей показник до 70% до 2030 року.

Розробку JX Metals Circular Solutions розглядають як один із кроків до формування повноцінної інфраструктури вторинного використання літію та зміцнення виробничої бази японської акумуляторної галузі.