Перший тривожний сигнал з’явився ще під час Ель-Ніньйо 2023–2024 років. Замість очікуваних дощів на півдні США та сухої погоди на півночі звична картина фактично зламалася. Тим часом Амазонія пережила надзвичайно сильну посуху — одну з найгірших для Бразилії приблизно за 120 років.

Дослідники з Національного центру атмосферних досліджень США згодом дійшли висновку, що глобальне потепління могло змінити так звані телезв’язки — далекі атмосферні взаємозв’язки, через які подія в одному регіоні впливає на погоду за тисячі кілометрів.

І тепер ситуація може стати ще складнішою.

Цьогорічний Ель-Ніньйо має особливість, якої не спостерігали з кінця 1990-х: він формується через аномально теплі води у східній частині Тихого океану, а не в центральній. За останні десятиліття глобального потепління подібних випадків було занадто мало, щоб надійно зрозуміти, як саме поводитиметься атмосфера.

Саме це найбільше непокоїть учених. Старі кліматичні закономірності можуть більше не працювати так, як раніше, а отже, прогнозувати наслідки Ель-Ніньйо стає складніше.

Дослідник Еран Вос пояснює, що науковці сьогодні фактично мають справу з «новою атмосферою», про яку знають набагато менше. А кліматолог Клара Дезер формулює це ще простіше: ми вже живемо в іншій базовій кліматичній реальності.

Тож Ель-Ніньйо цього року може стати своєрідним тестом для сучасної кліматичної науки. І проблема не лише в тому, наскільки сильним буде явище, а в тому, що його наслідки можуть проявитися там і так, як старі моделі просто не передбачають.

За даними служби Copernicus Climate Change Service, минулий місяць приніс найвищу за всю історію спостережень температуру поверхні океанів у липні — якщо не враховувати полярні води. Однією з причин називають розвиток явища Ель-Ніньйо в екваторіальній частині Тихого океану, яке, за прогнозами, може посилитися найближчими місяцями.

Європа переживає хвилю за хвилею

Західна Європа пережила найспекотніший червень–липень за весь період спостережень. У липні регіон накрили вже третя та четверта хвилі спеки від травня.

Особливо складною ситуація була у Франції, Іспанії, частині Німеччини та Великій Британії. Після сухих травня й червня опадів залишалося критично мало, а ґрунт продовжував втрачати вологу. У таких умовах навіть невеликі осередки займання могли швидко перетворюватися на масштабні пожежі.

Проблеми торкнулися не лише лісів. Рівень води в багатьох річках опустився значно нижче норми. Серед найбільш постраждалих — Сена, Рейн і Дунай. Це створює додаткові труднощі для водопостачання, сільського господарства та виробництва електроенергії.

Океан теж б’є рекорди

Незвично теплими були й води поблизу Європи. Високі температури Атлантики та західної частини Середземного моря спричинили масштабні морські хвилі спеки.

Це небезпечно для морських екосистем, адже тривале перегрівання води може змінювати умови існування цілих спільнот організмів і створювати проблеми для прибережних регіонів.

Липень 2026 року вкотре показав, наскільки тісно пов’язані між собою температура, вологість ґрунту, стан річок та океанів. Коли спека затягується, а дощів бракує, наслідки швидко виходять далеко за межі звичайного прогнозу погоди.

Один із найяскравіших прикладів — ураган Мелісса, який у жовтні 2025 року обрушився на Ямайку. За п’ять днів до виходу на суходіл WeatherNext із 80-відсотковою ймовірністю спрогнозувала, що шторм досягне острова як ураган 5 категорії. На той момент традиційні моделі давали значно менш однозначні сценарії.

Мелісса спричинила на Ямайці масштабні повені та зсуви. Ранній прогноз не змінив руйнівної сили стихії, але дав службам додатковий час для підготовки населення, евакуації та переміщення ресурсів.

Що змінила нова модель

Дослідження, опубліковане в журналі Nature, показало, що WeatherNext у середньому забезпечує приблизно на добу більший запас часу для точного прогнозу розвитку циклону. Тобто її прогноз на три доби вперед може бути настільки ж точним, як прогнози традиційних систем лише на дві доби.

Для ураганів це особливо важливо. Навіть кілька додаткових годин можуть вплинути на рішення щодо евакуації та розподілу аварійних ресурсів.

Складність полягає в тому, що ураган потрібно прогнозувати одразу на двох рівнях. Його траєкторія залежить від глобальних атмосферних процесів — вітрів, фронтів і температурних полів. Водночас сила шторму формується під впливом набагато локальніших умов в атмосфері та океані.

Раніше штучний інтелект уже непогано прогнозував напрямок руху циклонів, але значно гірше визначав, наскільки потужними вони стануть.

ШІ побачив те, чого не очікували метеорологи

Особливо цікаво, що WeatherNext працює з атмосферними даними нижчої роздільної здатності, ніж багато традиційних моделей. Попри це, система змогла виявити закономірності, які допомагають передбачати інтенсивність штормів.

Дослідники поки не до кінця розуміють, які саме сигнали знаходить алгоритм. Це робить модель своєрідною «чорною скринькою», але водночас може відкрити нові напрямки для фундаментальної науки про циклони.

Ще одна перевага WeatherNext — модель не обмежується одним прогнозом. Вона генерує сотні й тисячі можливих сценаріїв розвитку шторму, що дає змогу враховувати невеликі зміни, які згодом можуть радикально вплинути на траєкторію чи силу урагану.

Під час останніх тестів кількість таких сценаріїв зросла до 1000 для одного шторму.

Водночас метеорологи наголошують: WeatherNext не замінює фахівців. Остаточне рішення залежить не лише від траєкторії чи категорії урагану, а й від того, які наслідки він матиме для конкретних міст і громад.

Google DeepMind відкрила моделі WeatherNext для дослідників. Це може допомогти незалежним ученим перевірити результати, вдосконалити алгоритми та, можливо, зрозуміти, які приховані закономірності дозволяють ШІ передбачати поведінку найнебезпечніших штормів.

Кліматичний цикл, який керує погодою на планеті

Ель-Ніньйо — це частина природного кліматичного коливання в Тихому океані, відомого як ENSO (El Niño–Southern Oscillation). Воно має три фази: холодну (Ла-Нінья), нейтральну та теплу (Ель-Ніньйо). Ці зміни впливають не лише на океан, а й на атмосферу, формуючи погодні аномалії по всьому світу.

На початку 2026 року кліматична система перебувала в нейтральній фазі після відносно м’якої Ла-Нінья. Проте вже зараз прогнози вказують на високу ймовірність переходу до Ель-Ніньйо протягом року.

Як народжується Ель-Ніньйо

Феномен вперше помітили ще перуанські рибалки у XIX столітті. Вони назвали теплу течію «El Niño» — «дитина», оскільки вона часто з’являлася напередодні Різдва.

У звичайних умовах уздовж узбережжя Перу, Еквадору та північного Чилі домінує холодна течія Гумбольдта, яка приносить багаті на поживні речовини води. Але під час Ель-Ніньйо ці холодні води заміщуються теплими масами з центральної частини Тихого океану.

Це не просто океанічна зміна — вона впливає на всю екосистему. Наприклад, рибальство в Перу може різко страждати через зникнення анчоуси, яка залежить від холодних і багатих на планктон вод.

Зв’язок океану та атмосфери

У 1920-х роках вчений Гілберт Вокер помітив дивовижну закономірність: коли тиск у південноамериканському регіоні Тихого океану підвищується, в районі Індонезії та Австралії він падає, і навпаки. Так було відкрито явище «телезв’язку» — коли віддалені частини планети взаємопов’язані.

Згодом стало зрозуміло, що океан і атмосфера працюють як єдина система. Вітер, течії та температурні аномалії взаємно підсилюють або послаблюють одне одного.

Як виникає Ель-Ніньйо

Ключову роль відіграють пасати — постійні вітри, що зазвичай женуть теплу воду від Південної Америки до Індонезії. Коли ці вітри слабшають, теплі води залишаються в центральній частині Тихого океану і починають зміщуватися на схід. Це запускає каскад змін: океан нагрівається біля берегів Південної Америки, а атмосфера реагує глобальними перебудовами погодних систем.

Наслідки по всьому світу

Історія показує, що сильні Ель-Ніньйо можуть мати драматичні наслідки. Наприклад, у 1957–1958 роках потужна фаза принесла проливні дощі в Перу та одночасні посухи в Індії та Південно-Східній Азії. Це ще раз доводить, що кліматичне явище в одному регіоні здатне впливати на погоду на іншому кінці планети.

Чому вчені уважно стежать за 2026 роком

Сьогодні дослідники попереджають: якщо прогнозоване Ель-Ніньйо справді буде сильним, його вплив може виявитися масштабним — від екстремальних опадів до посух і порушення екосистем. Особливе занепокоєння викликає можливість «супер-Ель-Ніньйо», який може посилити вже існуючі кліматичні зміни.

Планета як єдина система

Головний висновок, який зробили науковці ще у XX столітті, залишається актуальним і сьогодні: атмосфера й океан — це єдина взаємопов’язана система. Те, що відбувається в одній її частині, неминуче відгукується в іншій. І саме тому Ель-Ніньйо — це не просто регіональне явище Тихого океану, а глобальний кліматичний механізм, який може впливати на погоду, економіку та життя мільйонів людей по всьому світу.

Шоломи, які закривають більшу частину обличчя таким чином, лише з щілиною для очей і рота, називаються коринфськими шоломами на честь давньогрецького міста-держави Коринф. Місто було відоме як своєю культурою, так і своєю війною, але немає чітких доказів того, що цей стиль був розроблений у Коринті. Фактично, археолог Кембриджського університету Ентоні Снодграсс у «Зброї та обладунках греків» (Johns Hopkins University Press, 1998) писав, що такі шоломи використовували воїни з багатьох інших давньогрецьких міст-держав, включаючи Спарту.

Об’єкт є «рідкісним і винятково добре збереженим бронзовим грецьким шоломом, який, ймовірно, пов’язаний зі спартанським воїном, що дає змогу зазирнути в мистецтво та майстерність стародавньої Греції», – повідомив в електронному листі Live Science Іван Бончев, директор Apollo Art Auctions. Коринфські шоломи, які добре збереглися, зустрічаються рідко, але їх залишки були знайдені в багатьох археологічних пам’ятках. Очікується, що цей буде продаватися за ціною від 72 000 до 108 000 доларів; згідно з повідомленням на сайті аукціону, його продають на аукціоні від імені приватного колекціонера, і Реєстр втрат мистецтва підтвердив, що він не вкрадений і не зник.

Старовинна ікона

Коринфські шоломи мали довгу історію у грецькій війні. У «Early Greek Armor And Weapons» (Edinburgh University Press, 1964) Снодграсс писав, що шоломи цього стилю почали використовувати в сьомому столітті до нашої ери, і що вони постійно розвивалися в Греції принаймні до четвертого століття до нашої ери.

Багато з них були прикрашені гербами з кінського волосу, а на деяких були нанесені написи або розмальовані геометричні символи. Грецьке мистецтво показує воїнів у коринфських шоломах, нахилених назад на маківці між битвами, і давньогрецьку богиню Афіну, богиню-покровительку Афін, зазвичай зображували таким чином, хоча Коринф і Афіни були ворогами під час Пелопоннеської війни між 431 р. і 404 р. до н.е.

Шоломи на війні

Деякі пізніші версії коринфських шоломів мали отвори для вух з обох боків, щоб воїни в них могли краще чути. У шоломі, який цього місяця продають у Лондоні, немає таких отворів для вух, але він має характерні отвори для очей, щиток для носа та щілину для рота коринфського шолома. Експерти припускають, що коринфські шоломи обмежували периферійний зір власника, але це обмеження, можливо, не мало значення в давньогрецькій війні гоплітів, де воїни стояли близько один до одного у «фалангу» або блок, зі своїми щитами та списами дивлячись вперед.

За словами грецького історика Пірікліса Делігіаніса, римляни, наприклад, були знайомі з коринфськими шоломами через свої контакти з грецькими колоніями на півдні Італійського півострова (який вони називали «Magna Graecia», що означає «Велика Греція» латинською мовою). .) Але шоломи, які використовували римські легіонери, були засновані на галльських шоломах і мали відносно відкриту область обличчя без щитка для носа, що, можливо, зробило їх більш придатними для більш різноманітних римських стилів ведення піхотної війни.